Лише 19% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу в Німеччині, що на 2% більше, ніж рік тому. Про це пише Bild із посиланням на дані Федерального агентства зайнятості.
Працевлаштовано 135 000 українців, які залишили країну через військову агресію Росії. Більшість із них працюють у сфері послуг, на виробництві, будівництві та у готельному бізнесі. Ще 467 000 працездатних дорослих українців отримують соціальну допомогу.
Українці, на відміну від багатьох інших біженців, отримали можливість швидко працевлаштовуватися, внаслідок чого вони справді отримують роботу набагато швидше, ніж інші біженці. Але, порівняно з іншими європейськими країнами, інтегруються на ринку праці в Німеччині вони все одно повільно, зазначають у Bild.
Багато українців, які прибули до Німеччини як біженці, мають високу професійну кваліфікацію. Але у Німеччині дуже високі вимоги для визнання іноземних кваліфікацій та мовних навичок.
Саме тому у жовтні уряд Німеччини запустив "турбопрограму" з працевлаштування, яка має дозволити отримувати роботу з нижчим знанням німецької, ніж цього вимагають чинні правила.
За даними Федерального агентства зайнятості, у жовтні інтеграційні курси відвідували 129 000 українців. З них 95 000 завершать курси протягом найближчих шести місяців, решта — до вересня 2024 року.
Політики партій ХДС/ХСС та ВДП закликають надавати українцям лише допомогу для шукачів притулку, а не соціальну допомогу з безробіття: тобто максимум 410 євро, а не 502 євро на місяць (із січня — 563 євро).
На думку авторів ініціативи, саме збільшення власного доходу має бути стимулом у працевлаштуванні, а доки держава покриває всі потреби та виплачує допомогу, цієї потреби немає.
