Війна, яку російська влада довгий час намагалася ізолювати від суспільства, стає невід'ємною частиною побуту всередині країни. Черги за бензином, регулярні відключення мобільного інтернету, атаки безпілотників і чутки про мобілізацію формують атмосферу безпрецедентної невизначеності. Паливна криза стала лише найпомітнішим проявом масштабної зміни суспільних настроїв.
Міжнародні видання відзначають, що жителі російських міст тепер все частіше обговорюють не лише вартість бензину, а й ризики подальшого розширення конфлікту. Головні індикатори тривоги: За даними Фонду "Громадська думка" (ФОМ), 55% росіян помічають тривожні настрої серед своїх родичів, друзів та колег. Роком раніше про аналогічний рівень тривоги у своєму оточенні повідомляли лише близько 40% учасників опитування.
Видання "Медіазона" підрахувало, що до кінця червня обмеження на продаж палива були введені в 56 регіонах Росії. За оцінками Financial Times, від дефіциту бензину безпосередньо постраждали близько 50 мільйонів осіб. Незалежні медіа повідомляють про можливі плани влади розширити призов після виборів до Державної думи.
Паливна криза: від порожніх баків до зростання цінОднією з головних причин зростаючого занепокоєння став дефіцит бензину. Після серії успішних українських ударів по нафтопереробних заводах обмеження на відпуск пального стали масовими. Місцева влада ввела ліміти в 18 регіонах, а ще в 38 регіонах обмеження встановили самі мережі АЗС.
Як правило, водіям відпускають строго обмежений обсяг пального та забороняють заливати його в каністри. Найкритичніша ситуація склалася в окупованому Криму та Севастополі, де відкритий продаж бензину населенню фактично зупиняли, віддаючи пріоритет екстреним службам, поліції та громадському транспорту. Через пошкодження інфраструктури в Росії могла тимчасово не працювати значна частина нафтопереробних потужностей.
Дефіцит неминуче тягне за собою зростання цін на логістику, таксі, авіаквитки та продукти сільськогосподарського виробництва. Дрони та відключення зв'язкуДодатковим джерелом стресу стали регулярні атаки безпілотників на промислові об'єкти. Жителі міст, що знаходяться за сотні й тисячі кілометрів від українського кордону, тепер на власні очі бачать роботу ППО та отримують попередження про загрозу з повітря.
Регіональна влада під час таких атак часто обмежує роботу мобільного інтернету, щоб ускладнити навігацію дронів. Для громадян це обертається паралічем повсякденного життя: перестають працювати мапи, безготівкова оплата, служби доставки та віддалені сервіси. Війна перестає бути телевізійною подією та б'є по базовому комфорту.
Чутки про нову мобілізаціюНа тлі побутових та економічних проблем у суспільстві посилюються чутки про нову мобілізацію. За інформацією неназваних джерел низки незалежних російських ЗМІ, влада може обговорювати розширення призову після виборів до Держдуми. Хоча офіційного указу немає, а Кремль публічно заперечує плани масового призову, пам'ять про шок осені 2022 року змушує людей нервувати.
Тривалість конфлікту та високі втрати формують у суспільстві стійке очікування того, що державі в будь-який момент може знадобитися новий людський ресурс. Про що говорять соціологиТривожний фон фіксується статистично. Під час опитування, проведеного ФОМ з 3 по 5 липня серед 1500 жителів 51 регіону (із заявленою похибкою не більше 3,6%), більшість респондентів вказали на переважання тривоги у своєму оточенні.
Бразильське видання Estadão підкреслює, що це зростання показника не означає автоматичного сплеску антивоєнних настроїв. В умовах жорсткої системи люди бояться говорити про власні страхи, тому питання про "настрій колег та друзів" є більш безпечним маркером соціальної нестабільності. Деякі росіяни, стикаючись із кризою, не критикують війну, а навпаки, вимагають від влади ще більш жорстких дій.
Разом із тим, економічна ціна війни неухильно зростає. Українська стратегія далеких ударів по інфраструктурі руйнує головне уявлення російського суспільства про те, що наслідки конфлікту можна утримувати далеко від великих міст. За матеріалами: Estadão, Фонд "Громадська думка", "Медіазона", Financial Times, Meduza / "Важливі історії".
