Іран і США виступили з протилежними заявами про те, хто контролює Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою та скрапленим природним газом. Тегеран стверджує, що рух суден через протоку перебуває під його контролем, тоді як Вашингтон заявляє про контроль з боку американських сил. Голова іранського воєнізованого формування «Басідж» Хосейн Таеб 13 серпня заявив, що Ормузька протока перебуває «під управлінням і контролем» Ісламської Республіки.
За його словами, Іран продовжує діяти в цьому районі, незважаючи на військовий тиск США. Пізніше Центральний штаб Хатам аль-Анбія — об'єднане військове командування Ірану — пішов ще далі. У заяві, опублікованій державними ЗМІ, стверджується, що жодне судно не може пройти через Ормузьку протоку без дозволу Тегерана.
Іранські військові також відкинули заяви США про нормальне й вільне проходження суден через цей маршрут. Ці заяви стали відповіддю на слова президента США Дональда Трампа. Американський президент стверджує, що саме США контролюють протоку й визначають, які судна можуть через неї проходити.
Адміністрація США раніше повідомляла, що американські сили продовжують морську блокаду іранських портів і пов'язаних з Іраном суден, одночасно забезпечуючи прохід нейтрального комерційного транспорту. Судноплавство залишається різко обмеженимФактична ситуація в протоці при цьому складніша за заяви обох сторін. Останні дані британського центру UKMTO показують, що комерційний рух триває як північним маршрутом, де діє іранський контроль, так і південним коридором через води Оману.
Одночасно в регіоні зберігаються американська військова присутність, іранський моніторинг суден і високий ризик нових інцидентів. До початку серпня інтенсивність руху залишалася приблизно на 90% нижчою за довоєнний рівень. За сім днів, що завершилися 7 серпня, UKMTO зафіксував 18 повних проходів суден з Перської затоки та 21 прохід у зворотному напрямку.
Обидва показники становили близько 4% від середнього рівня до початку конфлікту 28 лютого. Ормузька протока фактично виявилася частково закритою після початку 28 лютого військового конфлікту та ударів США й Ізраїлю по Ірану. До цього через маршрут проходила приблизно п'ята частина світових поставок нафти та СПГ.
У відповідь на дії Тегерана США запровадили морську блокаду іранських портів і суден, пов'язаних з Іраном. Домовленість США та Ірану не спрацювалаУ червні США та Іран підписали проміжну угоду, що передбачала відновлення безпечного комерційного судноплавства. Згідно з документом, Тегеран мав сприяти безпечному проходу торговельних суден, а Вашингтон — поступово зняти морську блокаду.
Також передбачалися переговори Ірану й Оману про майбутнє управління судноплавством у протоці відповідно до міжнародного права. Однак за кілька тижнів домовленості почали руйнуватися. Іран відновив обмежені атаки на судна, які, за версією Тегерана, порушували досягнуті умови.
США після цього знову завдали ударів по об'єктах на півдні Ірану, заявивши, що їхньою метою було зниження можливостей Тегерана атакувати комерційне судноплавство. Іранський військово-політичний чиновник Расул Санаї-Рад 13 серпня заявив, що Тегеран не має наміру повністю відкривати протоку, поки інша сторона не виконає взяті на себе зобов'язання. Таким чином, заяви Москви та Вашингтона про контроль поки що не означають відновлення нормального судноплавства: рух залишається сильно обмеженим, а маршрути проходять в умовах одночасно іранської та американської військової присутності.
За матеріалами: Reuters, UKMTO, Білий дім
