Біля Сулінського каналу в територіальних водах Румунії накопичилося близько 50-60 суден, які очікують проходу до українських портів на Дунаї. Багато з них стоять уже тиждень, деякі – ще довше, а вартість простою судна дедвейтом близько 6 тис. тонн сягає $6-7 тис. на добу. Про це в інтерв'ю Latifundist.com розповіла операційна менеджерка компанії "Авалон" Катерина Кононенко.
За її словами, черга продовжує зростати, а система проходу суден через Суліну не справляється з різким збільшенням навантаження. Потік почав суттєво збільшуватися після зупинки українських глибоководних портів. Фрахтувальники певний час очікували на можливе відновлення їхньої роботи, однак згодом почали переорієнтовувати судна на дунайський напрямок.
Поки біля Суліни перебувало до 20 суден, чергу ще вдавалося поступово розвантажувати. Після перевищення цього рівня, за словами Кононенко, почався фактичний колапс. Ситуацію додатково погіршили кілька днів обмеженої роботи Суліни, погодні умови, святковий день у Румунії та пріоритетний пропуск окремих категорій суден.
Зокрема, поза загальною чергою можуть проходити судна, що перевозять живу худобу. Вузьке місце – на румунській стороніОднією з головних проблем є нестача румунських лоцманів. Проводити судна через Сулінський канал можуть саме вони.
При цьому, за словами представниці "Авалону", в українських портах Ізмаїл і Рені дефіциту українських лоцманів немає. Втім, навіть різке збільшення кількості лоцманів повністю проблему не вирішить. У Суліні судна зараз оформлює лише одна комісія, до якої входять прикордонники, санітарний лікар та представники інших служб.
На оформлення одного судна потрібно щонайменше годину, а за виникнення додаткових питань – півтори-дві години. Лише після завершення процедури комісія може перейти до наступного судна. На думку Кононенко, якби одночасно працювали три-чотири комісії, кілька суден можна було б оформлювати паралельно і черга рухалася б значно швидше.
Агенти не бачать чергуЩе одна проблема – відсутність прозорої інформації про послідовність проходу. Термінали повідомляють Адміністрації морських портів України про готовність причалу, вантажу та судна. АМПУ передає списки румунській Адміністрації Нижнього Дунаю в Галаці, після чого інформація має надходити до Суліни.
Однак суднові агенти не мають доступу до остаточних списків. Через це вони до останнього не знають, чи отримає конкретне судно лоцмана. За словами Кононенко, в одному із випадків підтвердження про надання лоцмана надійшло лише приблизно за годину до проходу.
Раніше черга формувалася переважно відповідно до часу прибуття судна на рейд, тому агенти могли контролювати його місце. Зараз списки формуються без їхньої участі. Кожен день очікування збільшує витрати експортерівТривалі черги безпосередньо збільшують вартість української логістики.
Для судна дедвейтом приблизно 6 тис. тонн демередж – плата судновласнику за затримку понад погоджений час – нині становить близько $6-7 тис. за кожну добу простою. Раніше такі витрати були значно нижчими – близько $4 тис. на день, а в окремих випадках сторони могли домовитися навіть про меншу суму. Таким чином, якщо судно очікує проходу через Суліну протягом тижня, лише демередж може коштувати близько $42-49 тис.
У кінцевому підсумку ці додаткові витрати закладаються у загальну вартість перевезення українських вантажів. За оцінкою Кононенко, нинішня ситуація дедалі більше нагадує 2022 рік, коли після блокування українських морських портів Дунай також зіткнувся з різким напливом суден і нестачею пропускної спроможності. За чотири роки механізм координації між усіма учасниками процесу так і не став достатньо прозорим для суднових агентів.
