Американська газета The Wall Street Journal 29 жовтня повідомила, що Україна неофіційно призупинила удари по російських нафтопереробних заводах під тиском адміністрації Дональда Трампа. За даними видання, пауза мала тривати щонайменше до проміжних виборів у Конгрес США 3 листопада, а можливо, й довше. Однак уже вранці 30 жовтня з'явилися повідомлення про нову атаку на російський НПЗ.
Про призупинення операцій написала The Wall Street Journal із посиланням на джерела, обізнані з українськими військовими операціями та переговорами між Києвом і Вашингтоном. За інформацією газети, ще в середині жовтня українським підрозділам, які здійснюють далекобійні удари, повідомили про фактичне призупинення кампанії проти російських НПЗ після завершення вже запланованих операцій. Неофіційна пауза була пов'язана з погіршенням відносин між Україною та США.
Дональд Трамп протягом кількох тижнів вимагав припинити атаки на російську нафтопереробну інфраструктуру, звинувачуючи Київ у зростанні світових цін на пальне. Для американської адміністрації це питання стало особливо чутливим напередодні проміжних виборів до Конгресу. Високі ціни на бензин і дизель можуть негативно позначитися на підтримці кандидатів від Республіканської партії.
Водночас експерти пов'язують основне зростання світових цін на пальне з війною США та Ізраїлю проти Ірану. За даними WSJ, під час переговорів 20 жовтня в Осло представник президента США Джаред Кушнер знову порушив питання припинення українських ударів по НПЗ. Американська сторона пропонувала 30-денну паузу, розглядаючи її як жест доброї волі на тлі дипломатичних зусиль Вашингтона щодо завершення війни.
Деякі європейські союзники України також радили Києву враховувати політичну чутливість цін на енергоносії у США та утриматися від атак щонайменше до завершення американських виборів. За словами джерел видання, міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив президенту Володимиру Зеленському, що військові вважають за доцільне тимчасово призупинити удари через складну дипломатичну ситуацію. Президент не заперечував, але залишив військовим можливість відновити операції на власний розсуд.
Водночас українська влада офіційно не оголошувала про припинення атак на російські НПЗ. Під час спілкування з журналістами Зеленський визнав, що останнім часом українські військові діяли обережніше, однак наголосив, що наказу не атакувати нафтопереробні заводи немає. За інформацією WSJ, Київ раніше пропонував Вашингтону кілька варіантів домовленостей в обмін на припинення ударів.
Серед них – взаємне енергетичне перемир'я з Росією, додаткові ракети для систем Patriot або дозвіл використовувати Starlink на території РФ для ударів по російських ракетних пускових установках. Однак суттєвого прогресу щодо цих пропозицій не було. Росія продовжувала атакувати українські енергетичні об'єкти, а відносини Києва з Вашингтоном додатково ускладнили обмеження роботи супутникового зв'язку Starlink у середині жовтня.
Повноцінну роботу Starlink відновили 24 жовтня після втручання Трампа. Американські посадовці заперечували, що це рішення було пов'язане з припиненням українських ударів по російських НПЗ. Однак уже за кілька годин після публікації WSJ з'явилися повідомлення про нову атаку на російську нафтопереробну інфраструктуру.
Уранці 30 жовтня безпілотники атакували Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області РФ. На підприємстві виникла масштабна пожежа. Про атаку на Новокуйбишевський НПЗ та її наслідки раніше повідомляв "Курс України".
Водночас офіційного підтвердження причетності українських військових до удару на момент появи повідомлень не було. Тому остаточно стверджувати, що Україна достроково завершила неофіційну паузу, поки не можна. Нагадаємо, ще 15 жовтня стало відомо, що США приблизно шість разів просили Україну припинити удари по російських НПЗ.
Нинішня публікація WSJ містить нові відомості вже про фактичне призупинення частини таких операцій.
