Україна разом із європейськими партнерами прискорює створення антибалістичної системи Freyja, яка має зменшити залежність від американських комплексів Patriot. Перші випробування планують провести вже цієї зими, а для координації роботи оборонних компаній готують спеціальні офіси в Данії та Норвегії. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив 10 листопада під час візиту до Копенгагена, передає данське агентство Ritzau.
За словами президента, Україна розраховує найближчим часом перевірити роботу першої системи протиракетної оборони, розробленої спільно з європейськими виробниками. Окрему увагу приділяють створенню координаційних офісів у Копенгагені та Осло. Вони мають об'єднати представників різних держав і оборонних підприємств, відповідальних за виготовлення компонентів Freyja.
Зеленський раніше висловлював сподівання, що такі представництва вдасться відкрити протягом місяця. Наразі йдеться про підготовку до їхнього створення, а не про вже відкриті офіси. Одним із найближчих завдань є інтеграція радіолокаційного обладнання, систем наведення та ракет-перехоплювачів в єдиний комплекс.
Президент також повідомив, що 11 листопада розраховує ознайомитися з новою радіолокаційною станцією данського виробництва для FREYJA. Що відомо про проєкт FreyjaFreyja – спільна українсько-європейська програма зі створення системи протиракетної оборони, здатної протидіяти балістичним ракетам. Її мета – забезпечити Україну та європейські країни власними засобами перехоплення таких цілей і зменшити залежність від американських постачань.
Офіційний старт програмі дали 13 липня 2026 року в Парижі, де представники десяти держав підписали декларацію про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції. До її засновників увійшли Україна, Данія, Норвегія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди, Іспанія, Швеція та Велика Британія. У вересні в Осло Зеленський провів переговори з представниками провідних оборонних підприємств, серед яких Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo.
Основу майбутньої системи розробляє українська компанія Fire Point. Україна відповідає за створення ракети-перехоплювача та пускової установки, тоді як іноземні партнери забезпечують інші критично важливі складові, зокрема радари, системи виявлення цілей і наведення. У жовтні Зеленський повідомив, що українська сторона виконала свою частину робіт, а виготовлення та підготовка компонентів іноземних партнерів ще тривають.
Як писало Defense News, у програмі використовують підхід, за якого обладнання різних європейських виробників можна поєднувати в межах одного комплексу. Це має дати змогу адаптувати систему до потреб різних країн і не залежати від одного постачальника. Головні труднощі у створенні нової системиНайскладнішим технічним завданням залишається інтеграція ракети-перехоплювача з головкою самонаведення, радарами та системою управління вогнем.
Ці компоненти розробляють різні компанії, тому вони мають не лише працювати окремо, а й забезпечувати точне наведення ракети на надзвичайно швидку ціль. За даними Defense News, одним із найвужчих місць проєкту є саме головка самонаведення. Fire Point співпрацює над її створенням із німецькою Diehl Defence та іншими партнерами.
Додаткова складність полягає в необхідності одночасно координувати виробництво в кількох країнах. Затримка постачання навіть одного критичного компонента може вплинути на строки випробування всього комплексу. Розробники також прагнуть зробити Freyja придатною до серійного виробництва та дешевшою у використанні за американський Patriot.
Однак економічні переваги нової системи ще належить підтвердити після завершення випробувань і налагодження промислового випуску. За інформацією Defense News, Fire Point орієнтується на виробництво щонайменше двох тисяч перехоплювачів на рік із цільовою вартістю ракети менш як $1,2 млн. У компанії уточнювали, що досягнення такої ціни можливе саме на етапі серійного виробництва, а не під час випуску перших зразків.
Коли Freyja зможе перехоплювати балістичні ракетиПопри плани провести перші випробування взимку 2026-2027 років, це ще не означає готовності комплексу до повноцінного бойового застосування. Генеральна директорка Fire Point Ірина Терех заявляла у вересні, що компанія розраховує здійснити перше перехоплення балістичної цілі до середини 2027 року. За її словами, проєкт розвивається прискореними темпами, однак нова система не зможе негайно замінити Patriot.
Для цього потрібно завершити розробку, провести випробування та перейти до масштабного виробництва. Таким чином, перші зимові тести мають стати важливим етапом перевірки FREYJA, але строки її практичного застосування залежатимуть від технічних результатів та готовності партнерів постачати необхідне обладнання. Для України успішна реалізація програми означатиме можливість збільшувати кількість засобів захисту від російських балістичних атак без повної залежності від обсягів виробництва американських ракет-перехоплювачів.
За матеріалами: Ritzau, Defense News, Укрінформ
