Російські війська можуть проводити розвідку за допомогою безпілотників у глибокому українському тилу через відсутність в Україні достатньої кількості ППО. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) повідомив 14 травня, що Україна була змушена компенсувати зменшення поставок зенітно-ракетних комплексів (ЗРК), що дозволило російським розвідувальним дронам вільніше літати в тилові райони України, в тому числі над Харковом, і оптимізувати розвідувальний вогневий комплекс (РВК) російських військ.
RUSI заявив, що зменшення поставок зенітних перехоплювачів змусило Україну приймати складні рішення щодо розгортання протиповітряної оборони над критично важливими об'єктами інфраструктури в тилу або у прифронтових зонах.
RUSI зазначає, що добре забезпечені українські війська раніше були здатні обмежити можливості російської розвідки протягом більшої частини повномасштабного вторгнення.
Російські війська проводили широкомасштабну повітряну кампанію проти міста Харкова в рамках своїх наступальних операцій на півночі Харкова і використовували удари планеруючих бомб, щоб забезпечити російські наземні маневри в Харківській області.
Російські війська, зокрема, використовували удари планеруючих бомб з тактичною метою під час захоплення Авдіївки. Українські війська потребують перехоплювачів протиповітряної оборони західного виробництва, щоб знищувати російські розвідувальні безпілотники в тилу та на передовій і розгромити оптимізовану російську ППО, яка забезпечує російське тактичне просування вздовж фронту.
Ключові висновки ISW за 16 травня
Українські офіційні особи повідомили, що українські сили стабілізують ситуацію вздовж північного кордону в Харківській області і що темпи російських наступальних операцій у цьому районі продовжують знижуватися. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що у Вовчанську російські війська стратили цивільних осіб та взяли їх у полон. Президент Росії Володимир Путін, ймовірно, розглядає відносини Росії з Китайською Народною Республікою (КНР) як вирішальні для його зусиль з подальшої мобілізації російської економіки та оборонної промисловості на підтримку затяжної війни в Україні. Путін також використав зустріч із Сі для просування відомих кремлівських наративів, що імітують зацікавленість у мирних переговорах і дипломатичному врегулюванні російського вторгнення в Україну. За повідомленнями, російські війська можуть проводити розвідку за допомогою безпілотників глибоко в українському тилу через відсутність в Україні перехоплювачів протиповітряної оборони. Як повідомляється, українські війська провели успішні удари з безпілотників по російському оборонному заводу в Тулі в ніч з 15 на 16 травня. Російські ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі з березня 2024 року, ймовірно, завдали довгострокової шкоди українській енергетичній інфраструктурі та призвели до неодноразових відключень електроенергії. Російське інсайдерське джерело, яке раніше точно повідомляло про зміни в російському військовому командуванні, стверджує, що високопоставлені чиновники Міністерства оборони (МО) Росії змагаються за посаду начальника Генерального штабу. Кремлівські та грузинські чиновники просували розроблені Кремлем інформаційні операції, стверджуючи, що Захід організовує протести проти грузинського закону про "іноземних агентів" з метою повалення грузинського уряду. За повідомленнями, Туреччина і Росія використовують санкції Європейського Союзу (ЄС) для експорту російської нафти до ЄС, що дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу нафти для фінансування своїх військових дій в Україні. За повідомленнями, Росія запустила супутник в рамках своєї програми з розробки ядерної протисупутникової зброї за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ймовірно, в рамках підготовки Росії до майбутньої конфронтації з НАТО. Нещодавно російські війська просунулися вперед поблизу Липців, Вовчанська, Куп'янська та Донецька. Кілька російських опозиційних ЗМІ повідомили 16 травня, що голова комітету з оборони Державної думи Росії Андрій Картаполов відхилив законопроект, який надавав би відстрочку від мобілізації певним російським цивільним особам, що, ймовірно, має на меті підтримати поточні та майбутні криптомобілізаційні зусилля.
