Серйозною перешкодою для контрнаступу українських військ із літа є тактика російських окупантів, відома як еластична оборона. Про це йдеться в статті The New York Times.
Замість за будь-яку ціну утримувати окопи, кажуть експерти з безпеки, опитані газетою, загарбники відкочуються назад, запускають у свої окопи українців, а потім б'ють по них з усього доступного асортименту озброєння, готуючи свою контратаку.
Коротко, це виглядає так: загарбники відступають із переднього краю на другу лінію позицій, тим самим заохочуючи Сили оборони просуватися вперед і займати залишені позиції, – і потім завдають удару, коли противник вразливий або під час руху відкритою місцевістю, або після прибуття на нещодавно залишені російські окопи.
За словами співрозмовника-військовослужбовця, таку саму тактику росіяни застосовували й під Бахмутом, зокрема на ділянці Кліщіївка-Андріївка, де він воював.
Мета – не дати українцям фактично захопити позицію та використати її як плацдарм для подальшого наступу (як трапилося з Роботиним у Запорізькій області).
Бен Баррі, старший науковий співробітник з досліджень наземних війн у Міжнародному інституті стратегічних досліджень, пояснює: "Той, хто обороняється, відступає, завдаючи якомога важчих втрат тим, хто атакує, – щоб мати можливість підготувати свою вирішальну контратаку".
Інший співрозмовник видання із ЗСУ (на південному фронті) підтверджує ці слова: "Це не нова тактика, як тут пишуть, це як із липня так".
За словами Баррі, еластична оборона – не нова стратегія: Радянський Союз використовував її у 1943 році у Курській битві.
"Історично вона використовувалася дуже успішно, але для досягнення успіху потрібне хороше керівництво та добре навчені сили, а також завдання вирішальних контрударів", – уточнив науковий співробітник.
Оцінити, чи ворог використовуватиме еластичну оборону того чи іншого дня на певній ділянці, складно без прямого доступу до російського командування, вказує NYT.
