Серія російських балістичних ударів вивела з роботи три найбільші металургійні підприємства України, які разом забезпечували близько 90% виробництва сталі в країні. Галузь, яка до повномасштабної війни була одним із ключових джерел експорту та забезпечувала до 7% ВВП, фактично втратила основні діючі потужності. Про це пише Financial Times, аналізуючи нову хвилю російських атак на українську промисловість та логістику.
Йдеться про "Запоріжсталь", "Каметсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг". За даними видання, всі три підприємства після останніх ударів простоюють або призупинили основне виробництво. Російські балістичні ракети цілеспрямовано били, зокрема, по доменних потужностях заводів."Запоріжсталь" залишається зупиненою після наймасштабнішої атаки 11 серпня.
Тоді ракети пошкодили основне та допоміжне технологічне обладнання, інфраструктуру й енергосистему комбінату. Вісім працівників загинули, ще 28 були поранені. Відновити виробництво підприємство так і не встигло.
Вранці 17 вересня Росія завдала по комбінату нового балістичного удару – вже четвертого трохи більш ніж за місяць. Дві ракети влучили у промислові майданчики цехів, суттєво пошкодивши технологічне обладнання, будівлі, інженерні та залізничні мережі. За даними "Метінвесту", від початку серпня по "Запоріжсталі" було випущено загалом 17 балістичних ракет.
Після останньої атаки один працівник був госпіталізований. Серйозних пошкоджень зазнала і "Каметсталь" у Кам'янському. Удар на початку вересня пошкодив агломераційне та доменне виробництво, енергетичну і транспортну інфраструктуру.
Після російських ударів первинне виробництво також зупинив "АрселорМіттал Кривий Ріг". У "Метінвесті" поки не можуть оцінити, скільки часу знадобиться для повноцінного відновлення підприємств. Керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовіз заявив FT, що ремонт залежно від масштабу руйнувань може зайняти від тижнів до значно тривалішого періоду.
Зупинка підприємств створює ризики не лише для експорту сталі. На трьох заводах загалом працюють понад 15 тисяч людей, а скорочення виробництва означає втрати для суміжних підприємств, залізниці, енергетики та державного бюджету. Металургія опинилася під тиском одразу з кількох напрямків.
Крім фізичного руйнування заводів, галузь потерпає від проблем із морською логістикою, високої вартості електроенергії та торговельних обмежень на основному експортному ринку – у ЄС. Операційний директор "Метінвесту" Олександр Мироненко раніше оцінював нинішній внесок металургії в український ВВП як близький до нульового. До повномасштабного вторгнення галузь забезпечувала до 7% економіки країни.
Серед гірничодобувних активів групи Центральний і Північний ГЗК зараз завантажені приблизно наполовину, а частина інших потужностей простоює. Одночасно скорочення внутрішнього випуску металу змушує Україну нарощувати його імпорт, що додатково погіршує зовнішньоторговельний баланс. Удари по металургії є частиною ширшої хвилі атак на український бізнес.
Протягом останніх місяців Росія також посилила удари по складах, розподільчих центрах, залізниці, АЗС та іншій логістичній інфраструктурі. За оцінкою засновника EVA і Varus Руслана Шостака, яку наводить FT, з приблизно 5 млн кв. м сучасних складських площ в Україні вже знищено 2,1 млн кв. м, із них близько 900 тис. кв. м – лише останнім часом. В українському уряді оцінюють потенційні втрати податкових надходжень через нову хвилю російських атак приблизно у $1,5 млрд.
Це створює додатковий тиск на бюджет у момент, коли країна вже шукає кошти для покриття значного дефіциту. За матеріалами: Financial Times, Запоріжсталь, Forbes Ukraine