Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривоніс не прийшов на засідання комітету Верховної Ради з антикорупційної політики, де обговорювали ситуацію щодо витоку даних із НАБУ. При цьому думки щодо ситуації, що склалася навколо Бюро, розділилися.
Засідання все ж відбулося, там були присутні голова комітету Анастасія Радіна та його члени. Також стояла табличка з ім’ям директора НАБУ, хоча сам він не з’явився. Засідання було відкритим для преси, і досить багато представників медіа скористалися можливістю бути на ньому присутніми.
Про відмову Кривоноса прийти на засідання комітет дізнався з посту директора НАБУ у Facebook. Зокрема, той написав про нібито «передчасність» відкритого обговорення ситуації щодо якої відкрили кримінальну справу. Офіційного повідомлення про свою відсутність директор НАБУ голові комітету не написав.
Радіна у відповідь на пост Кривоноса повідомила, що 18 червня в особистому листуванні він підтвердив свою участь у засіданні, а 19 червня – це офіційно зробило НАБУ. Раптову ж відмову від участі в засіданні Радіна пов’язала з виходом журналістського розслідування про дивну позицію НАБУ у справі голови «Нафтогазу» Олексія Чернишова.
Під час засідання Радіна озвучила свої питання, які планувала поставити Кривоносу та раніше опублікувала їх у Facebook. Зокрема, вона хотіла запитати у директора Бюро:
коли чекати результатів службових розслідувань?;
чи відсторонили фігурантів службових розслідувань від виконання обовʼязків, повністю чи ні? Чи вони пройшли поліграф?
що зробив директор Бюро щодо імовірних витоків інформації про службові розслідування з підрозділу, який має здійснювати ці розслідування?
чим Кривонос пояснює зміни до структури НАБУ, за яких його перший заступник одночасно координував слідство, кадрові та дисциплінарні комісії?
чому директор Бюро вирішив реорганізовувати в першу чергу Головний підрозділ детективів, а не так званий підрозділ Д2 (співробітник якого фігурує у скандалі щодо зливу інформації)? Неформальний аудит НАБУ містив рекомендацію щодо реформування також підрозділу Д2;
як справи із резонансними розслідуваннями у секторі оборони і безпеки?;
що зроблено, аби зменшити шкоду для репутації НАБУ і всієї країни в той час, коли ми переконуємо світ підтримувати Україну у то у числі фінансово?
Думки депутатів, які представляли різні політичні сили, щодо НАБУ дещо розділилися. З одного боку йшлося про критичну ситуацію, адже згідно із законодавством «контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого відноситься боротьба з корупцією і організованою злочинністю». Попри це директор Бюро не прийшов на засідання цього комітету та не відповів на питання, які хотіли йому поставити.
З іншого боку деякі депутати заявили, що ситуація зі зливом даних дуже кризова, однак НАБУ має й серйозні досягнення. І цей скандал хоч і маркерний, але він не повинен дискредитувати всю роботу Бюро, адже тоді вся антикорупційна система завалиться.
Після обговорення ситуації, яка склалася, депутати погодились із пропозицією Радіної провести у стінах НАБУ виїзне засідання антикорупційного комітету. На що за законом мають повне право.
22 травня, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національна поліція провели обшуки у помешканні співробітника одного з підрозділів НАБУ через витік інформації у резонансній справі. Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера, чинного консультанта ОПУ Юрія Голика – під час «Великого будівництва» зникло півтора мільярда гривень.
У ході слідства виявилося, що Голик отримував детальну інформацію про перебіг розслідування НАБУ через посередника, бізнесмена й колишнього голову Броварської РДА Георгія Біркадзе.
Через деякий час Кривонос усунув свого першого заступника Гізо Углаву від виконання службових обов'язків для «забезпечення об'єктивного розслідування» ймовірного витоку даних, а НАБУ та САП домовились про спільне розслідування справи.