Країни Балтії шукають в Україні практичний досвід захисту цивільних об'єктів і укриттів на тлі дедалі частіших інцидентів із дронами біля кордонів НАТО. Балтійські компанії зверталися до українських виробників оборонних і цивільних захисних рішень, пише Politico. Йдеться про досвід, який Україна накопичила за роки російських ракетних і дронових атак: від облаштування укриттів до швидкої адаптації будівель, шкіл, лікарень і критичної інфраструктури до повітряних загроз.
Попит на такі рішення зріс після серії інцидентів у регіоні. Atlantic Council пише, що з березня перельоти або падіння дронів у Литві, Латвії, Естонії та Фінляндії перетворили Балтію на тестовий майданчик для нової гібридної загрози. Частина апаратів, за оцінками західних аналітиків, могла збиватися з курсу через російські системи радіоелектронної боротьби.
За останні два місяці у країнах Балтії зафіксували близько десятка випадків падіння, збиття або небезпечного наближення українських дронів, які прямували до цілей у Росії. Це створило для регіону складну зону ризику: формально країни НАТО не є стороною війни, але наслідки російської агресії дедалі частіше доходять до їхнього повітряного простору. Окремий сигнал тривоги отримала Литва.
Після дронової загрози у Вільнюсі жителям радили шукати укриття, а президента і прем'єр-міністерку перевели в захищені приміщення. Естонія після кількох інцидентів також заявляла, що очікує від України кращого контролю за маршрутами дронів, водночас визнаючи роль російського радіоелектронного втручання. Для України ця історія важлива не лише з дипломатичного погляду.
Війна сформувала всередині країни новий ринок безпекових рішень: модульні укриття, захищені приміщення, системи оповіщення, цивільний захист для шкіл і лікарень, інженерні рішення для підприємств. Якщо країни Балтії почнуть закуповувати або адаптувати українські розробки, це може стати новим напрямом експорту для оборонно-будівельного сектору. Україна вже пропонувала країнам Балтії допомогу експертів із повітряної безпеки після інцидентів із дронами.
За даними ERR, Київ розглядав відправлення фахівців для посилення захисту повітряного простору, а українська сторона контактувала з естонським посольством щодо цього питання. Водночас тема чутлива для самих балтійських урядів. Їм потрібно одночасно підтримувати Україну, не давати Росії використати інциденти для пропаганди й показати власним громадянам, що цивільний захист готовий до нової реальності.
Саме тому український досвід укриттів стає для них не гуманітарною деталлю, а елементом національної безпеки. Для українського бізнесу потенційне вікно можливостей поки що залежить від конкретних замовлень і сертифікації в ЄС. Але сам інтерес Балтії показує: частина рішень, які Україна була змушена створювати під час війни, може перетворитися на експортну компетенцію для країн, що готуються до подібних загроз.
По матеріалах: Politico, Atlantic Council, ERR