Головне управління розвідки Міністерства оборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника "Герань-5 К5-К" та виявило в ній 93 електронні компоненти іноземного виробництва. Більшість ідентифікованих деталей походять від американських виробників, хоча Росія продовжує намагатися приховувати маркування окремих мікросхем. Про це 9 листопада повідомило ГУР МО України, оприлюднивши результати дослідження на порталі War&Sanctions.
Українські фахівці отримали для вивчення майже неушкоджений зразок "Герані-5 К5-К", який приземлився на території України. Це дозволило дослідити конструкцію апарата, його електронне обладнання та уточнити технічні характеристики. Із 93 виявлених електронних компонентів 52 належать виробникам із США.
Ще по 10 компонентів походять від компаній із Китаю та Швейцарії. Серед ідентифікованої електроніки – продукція американських Texas Instruments, ON Semiconductor та інших виробників, а також швейцарської STMicroelectronics і японських компаній. За даними ГУР, російські виробники намагаються приховувати маркування окремих деталей.
Зокрема, такі спроби зафіксовано на цифрових сигнальних процесорах Texas Instruments та інерціальних модулях Murata. У розвідці вважають, що приховування маркування свідчить про труднощі із забезпеченням російського військово-промислового комплексу електронікою в умовах санкцій. За оцінкою ГУР, міжнародні обмеження збільшують вартість і строки постачання компонентів та підвищують ризики зриву поставок.
Водночас виявлення продукції іноземних виробників у російському озброєнні саме собою не доводить, що ці компанії безпосередньо постачали компоненти до Росії або порушували санкції. Конкретні канали надходження деталей у дослідженому зразку ГУР не розкрило. Окрім іноземної електроніки, розвідка підтвердила покращені швидкісні характеристики нової модифікації "Герані-5".
За оцінкою ГУР, її крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а під час окремих маневрів максимальна швидкість може сягати 1000 км/год. Висота польоту збільшилася з 5 до 6 км порівняно з попередньою версією. При цьому дальність залишилася на рівні близько 1000 км, а маса бойової частини становить 90 кг.
Нова модифікація також стала компактнішою. Її довжина скоротилася з 6,5 до 4 метрів, а розмах крил – із 3,2 до 3 метрів. За аеродинамічними характеристиками та можливостями ГУР класифікує К5-К як малогабаритну крилату ракету.
У дослідженому зразку було встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-90. Як силову установку використано турбореактивний двигун ТРД-200, який, за інформацією розвідки, збирають у російській Алабузі з китайських комплектуючих. Окрему увагу фахівці приділили системі навігації.
У "Герані-5 К5-К" виявили оптико-електронну кореляційну систему "Сусанин", аналог якої раніше знаходили в російських безпілотниках "Герань-4". Ця система порівнює зображення місцевості, отримане камерою, з еталонними даними, завантаженими в пам'ять бортового комп'ютера. Такий принцип дозволяє контролювати відповідність фактичного маршруту запланованому.
У дослідженому апараті обробку зображень забезпечував китайський мікрокомп'ютер Coke Pi – аналог Raspberry Pi. Також розвідка виявила камеру подвійного діапазону та інші електронні блоки, які використовуються в сучасних версіях російських реактивних безпілотників. На порталі War&Sanctions ГУР опублікувало інтерактивну тривимірну модель "Герані-5 К5-К", характеристики апарата та перелік ідентифікованих компонентів із зазначенням їхніх виробників і країн походження.
Як раніше повідомляв "Курс України", про застосування Росією модифікації "Герань-5 К5-К" стало відомо ще в жовтні. Тоді фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов повідомляв про нову систему оптичної навігації та покращені льотні характеристики апарата. Нинішнє дослідження ГУР дозволило встановити конкретний склад електронного обладнання, уточнити технічні характеристики та визначити походження десятків компонентів.
У розвідці наголошують, що отримані дані можуть бути використані для посилення санкційного контролю та обмеження доступу російського військово-промислового комплексу до критично важливих технологій. За матеріалами: Головне управління розвідки МО України, War&Sanctions
