На думку аналітиків, Інституту вивчення війни (ISW) через брак потенціалу для масштабного наступу в Україні російське командування вдається до періодичних імпульсивних механізованих атак, які дорого обходяться як окупантам, так і Силам оборони.
Про це пише ISW.
Російські війська провели п'ять механізованих атак силами від взводу до батальйону на заході Донецької області 29 і 30 липня.
На думку аналітиків, такі локальні механізовані наступи, ймовірно, є проявом прогнозованого російського літнього наступу – російським військам, швидше за все, бракує ширшого оперативного потенціалу для проведення окремої відновленої наступальної операції в Донецькій області чи деінде на фронті цього літа.
"За оцінками ISW, російські війська, ймовірно, намагаються захопити Костянтинівку і перерізати трасу Т-0524 Вугледар-Костянтинівка, змусивши українських військових відступити з цього району".
Експерти відзначають, що періодичні та пульсуючі російські механізовані атаки, ймовірно, відображають ступінь поточного наступального потенціалу Росії, і Росія навряд чи проведе нову окрему літню наступальну операцію через матеріальні та людські обмеження.
За аналізом ISW, російські війська намагаються проводити одночасні широкомасштабні наступальні операції протягом всієї війни, але здатні проводити наступальні операції "імпульсами" на різних ділянках фронту, коли на одній ділянці інтенсивність знижується, а на іншій – зростає.
Протягом літа російські війська періодично проводили взводні та ротні механізовані атаки на Лиманському, Часовоярському та Авдіївському напрямках у Донецькій області, а останнім часом посилили наступальні дії на захід і південний захід від Донецька.
За повідомленнями, російські війська також передислокували частини 90-ї танкової дивізії Центрального військового округу (41-ї загальновійськової армії) з Авдіївки на південний захід від Донецька, що свідчить про те, що військове командування РФ може вважати, що російські війська навряд чи зможуть досягти швидких тактичних успіхів поблизу Авдіївки, і змінює пріоритети в районі Донецька на інші.
Фахівці припускають, що російські війська, ймовірно, перекинуть додаткові механізовані сили в цей район, щоб використати влітку 2024 року слабкі місця в українській лінії фронту і досягти певного територіального просування, хоч і обмеженого.
Російське військове командування може вирішити, що цих періодичних, пульсуючих механізованих атак або достатньо для досягнення переглянутих, більш обмежених цілей на літо 2024 року, або що ці атаки є межею поточних можливостей російських військ.
А також може мати намір представити обмежені тактичні успіхи на заході Донецької області, включно з перерізанням траси Вугледар-Костянтинівка, як головну перемогу для російського народу. Військове командування РФ, можливо, також намагається підштовхнути деградовані російські війська в цьому регіоні просунутися якомога далі до того, як їхні бойові можливості досягнуть кульмінації, незважаючи на втрати, яких вони зазнають у цьому процесі.
Готовність російського військового командування досягати обмежених тактичних успіхів в обмін на значні втрати бронетехніки буде ставати дедалі дорожчою, оскільки окупанти витрачатимуть обмежені запаси озброєння і техніки радянських часів у найближчі роки.
"Ціна такого підходу залишатиметься високою, якщо російське військове командування і надалі не зможе засвоїти уроки, отримані з труднощів механізованого маневру на майже прозорому полі бою в Україні, і якщо російський уряд і надалі не бажатиме подальшої мобілізації російської оборонної промисловості".
Вказують аналітики й на те, що триваючі російські наступальні операції також дорого коштують українським захисникам і, ймовірно, мають на меті погіршити українські можливості через виснаження, незалежно від того, чи досягнуть вони значних успіхів, чи ні.
"Такий підхід до виснаження узгоджується із загальною стратегією Путіна щодо України, яка ґрунтується на припущенні, що Росія зможе утримати будь-яку територію, яку захоплять російські війська, і що Росія переможе, якщо західна підтримка України триватиме довше, ніж вона сама".
Ключові висновки ISW за 30 липня:
Російські війська провели п'ять механізованих штурмів силами від взводу до батальйону на заході Донецької області 29 та 30 липня. Такі локальні механізовані наступи, ймовірно, є проявом прогнозованого російського літнього наступу – російським військам, вірогідно, бракує ширшого оперативного потенціалу для проведення окремої відновленої наступальної операції в Донецькій області чи деінде на фронті цього літа. Готовність військового командування РФ прийняти великі втрати бронетехніки без проведення широкомасштабної наступальної операції в різних напрямках і без оперативно значущого просування в західній частині Донецької області, ймовірно, обтяжуватиме російських військових у довгостроковій перспективі. Поточні російські наступальні операції також дорого коштують українським захисникам і, ймовірно, мають на меті послабити український потенціал через виснаження, незалежно від того, чи досягнуть вони значних успіхів, чи ні. Північна Корея, можливо, збільшує обсяги і різноманітність озброєнь, які вона надає Росії. Кремль, ймовірно, намагається загнати учасників російського інформаційного простору в соціальні мережі, на які він може впливати більш безпосередньо, щоб контролювати їхню риторику, що викликає певну реакцію з боку російських ультранаціоналістичних військових блогерів і так званих опозиційних журналістів. У ніч з 29 на 30 липня українські війська завдали удару по російській нафтобазі у Возах Курської області. Російський уряд продовжує підтримувати освітні програми з "інформаційної та гібридної війни", спрямовані на підготовку росіян до проведення та протидії інформаційним операціям, використання методології досліджень з відкритих джерел, а також ефективного аналізу та протидії гібридним загрозам для Кремля. Російські чиновники і представники Російської православної церкви виступають за те, щоб Кремль кодифікував державну ідеологію, яка ґрунтується на ідеї про те, що суверенна українська держава не повинна існувати, у російському федеральному законодавстві. Нещодавно російські війська просунулися вперед поблизу Часового Яру та на південний захід від Донецька. Влада Санкт-Петербурга приєдналася до інших російських регіональних органів влади у збільшенні фінансових стимулів для призовників підписувати контракти на військову службу.