Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вказують на зростання наступальних темпів росіян в Україні, проте, на думку експертів, ці темпи залишаються повільними і є відповідними позиційній війні.
Про це пише ISW.
"Темпи російського просування в Україні за останні тижні зросли, але залишаються повільними і відповідають швидше позиційній війні, ніж швидким механізованим маневрам, що підкреслює, наскільки загалом застійним було російське просування після понад двох з половиною років війни".
Аналітики зазначають, що нещодавні західні повідомлення, які пов'язують темпи російського просування у вересні 2024 року з російським просуванням на початку війни, вкрай оманливі.
За оцінками ISW, у березні 2022 року російські війська просувалися зі середньою швидкістю 1265 квадратних кілометрів на день – майже в 90 разів більше, ніж приблизно 14 квадратних кілометрів, які, за підрахунками експертів, російські війська просувалися за день у вересні 2024 року.
"Швидке просування російських військ вглиб української території, включно з тимчасовим захопленням значної частини Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей, було характерним для першого місяця повномасштабного російського вторгнення, тоді як останнім часом російські наступальні дії характеризуються невеликими, локальними, тактичними успіхами".
Експерти додають, що останнім часом російські війська досягають успіхів на сході України, але порівняння цих успіхів з початковим глибоким проникненням російських військ в Україну на початку війни вводить в оману щодо цих останніх досягнень.
"Наприклад, станом на 1 жовтня 2024 року російські війська захопили населений пункт Вугледар, продовжують просуватися на північ і північний захід від Вугледара, а також досягли значних тактичних успіхів у Селидовому (на південний схід від Покровська) та поблизу нього протягом останнього тижня.
Ці відповідні успіхи є тактично важливими, але не відображають загального збільшення темпів просування російських військ по всій лінії фронту, значна частина якої залишається відносно нерухомою, а також не перевищують на два порядки темпів просування російських військ на першому етапі війни".
На думку фахівців, нинішні темпи просування російських військ швидше узгоджуються з нещодавньою оцінкою ISW, що російське командування, ймовірно, наказало своїм військам значно збільшити темпи механізованих атак на всій території бойових дій до повного настання болотистості.
Ключові висновки ISW за 29 жовтня:
Темпи російського просування в Україні за останні тижні зросли, але залишаються повільними і відповідають швидше позиційній війні, ніж швидким механізованим маневрам, що підкреслює, наскільки загалом застійними були російські наступальні дії після більш ніж двох з половиною років війни. Путін спробував використати щорічні російські навчання з ядерного стримування для подальшого поширення шаблонних інформаційних приводів щодо "брязкання ядерною зброєю", маючи на меті вплинути на прийняття рішень на Заході. Нещодавні російські соціологічні опитування свідчать про те, що внутрішня підтримка місцевих органів влади в Росії дещо знизилася за останній рік, найімовірніше, у відповідь на посилення криптомобілізаційних зусиль на регіональному рівні. Російські посадовці і так звані військові блогери проводять інформаційні операції, які неправдиво відображують мирні та законні протести грузинської опозиції проти встановлення результатів парламентських виборів 26 жовтня як незаконний державний переворот, спонсорований Заходом та Україною. Грузинські протести були мирними і законними – далекими від російських заяв про незаконний державний переворот. Ці узгоджені зусилля Росії з безпідставної дискредитації грузинської прозахідної опозиції і громадянського суспільства є частиною загальної тактики Кремля, спрямованої на те, щоб представити законні й обґрунтовані вимоги прозахідних політичних сил на пострадянському просторі як нелегітимні та насильницькі. Нещодавно українські війська просунулися у Торецьку, а російські війська – поблизу Куп'янська, Покровська, Курахового та на південний захід від Донецька. Міністерство оборони Росії продовжує покладатися на російських ув'язнених для заміни виснажених російських підрозділів на фронті.