Україна за перші місяці 2026 року законтрактувала у п'ять разів більше дронів middle-strike, ніж за весь попередній рік. Ці безпілотники працюють на відстані від 30 до 200 км і б'ють по цілях у тилу російської армії. Про це повідомило Міністерство оборони України.
У відомстві називають middle-strike проміжною ланкою між FPV-дронами на передовій і deep-strike засобами, які застосовуються для ударів у глибину Росії. Такі дрони призначені для ураження цілей на оперативній глибині. На відстані до 200 км від лінії фронту російська армія розміщує склади боєприпасів, командні пункти, маршрути постачання, системи ППО, радари та пункти управління безпілотниками.
Міноборони зазначає, що middle-strike дає змогу щоденно працювати по об'єктах, які підтримують бойові можливості противника. Знищення таких цілей ускладнює російській армії перекидання ресурсів, управління військами та прикриття важливих об'єктів із повітря. Окремий пріоритет – ураження російських засобів ППО та радарів.
За даними Генштабу, з 1 березня 2026 року підтверджено знешкодження 81 російського засобу протиповітряної оборони. У Міноборони пояснюють, що системне послаблення ППО відкриває більше можливостей для подальших ударів як middle-strike, так і deep-strike засобами. У відомстві також навели приклад тимчасово окупованого Криму.
З початку року там уражено 12 зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцир" різних модифікацій. Крім того, під удари потрапляють ангари, радари, комплекси С-400 і системи управління безпілотниками. Серед українських middle-strike рішень Міноборони називає FP-2, Hornet і Bulava.
Такі системи можуть працювати на відстані до 200 км углиб від лінії фронту, а на останніх етапах польоту – автономно сканувати місцевість і знаходити ціль. Масштабування цього напряму підтримують і партнери. Німеччина планує спрямувати $600 млн на розвиток українських deep-strike та middle-strike спроможностей.
У межах ініціативи Build with Ukraine також запускається спільне виробництво middle-strike дронів із використанням елементів штучного інтелекту. На першому етапі йдеться про кілька тисяч дронів для Сил оборони. Окремий напрям – співпраця з Норвегією.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників, де планується виготовити кілька тисяч middle-strike дронів на норвезькій території. Для України це має не лише військове, а й промислове значення. Зростання контрактів означає більші замовлення для виробників, масштабування технологій і поступове формування спільних оборонних проєктів із партнерами.
Для фронту головний результат – більше засобів для ударів по логістиці, ППО та командній інфраструктурі російської армії.