Навіть залучення Росією додаткових 100-200 тисяч військових саме по собі не гарантує їй успіху на Донбасі. Москва досі не досягла ключових цілей своєї кампанії та не підійшла до низки укріплених міст, вважає колишній директор ЦРУ та екскомандувач силами США і НАТО Девід Петреус. Про це Петреус заявив в інтерв'ю РБК-Україна.
За його оцінкою, Росія має значно більші людські та економічні ресурси, однак українські технології, безпілотні системи та удари по російській інфраструктурі не дозволяють цю перевагу автоматично конвертувати у великі територіальні здобутки. Говорячи безпосередньо про Донбас, Петреус зазначив, що російські війська досі не досягли ключових укріплених міст, зокрема Слов'янська. Тому саме по собі надходження нових резервів, на його думку, не означатиме прориву."Отже, гаразд, у них є ще 100-200 тисяч.
Чи гарантує це якийсь успіх? Ні", – сказав Петреус. Він також вважає, що українські війська зараз зберігають оперативну ініціативу, оскільки Росія не змогла реалізувати заявлені цілі весняно-літньої кампанії.
За словами Петреуса, Москва продовжує зазнавати великих втрат, а її можливості дедалі більше залежать від здатності поповнювати особовий склад і підтримувати економіку воєнного часу. Тема нової мобілізації в Росії загострюється напередодні виборів до Держдуми. Основний день голосування призначений на 20 вересня, а саме голосування триватиме 18-20 вересня 2026 року.
Про можливість оголошення або фактичного запуску нової хвилі мобілізації після завершення виборів протягом останніх місяців неодноразово писали й західні медіа. Зокрема, The Washington Post повідомляла про такі очікування ще наприкінці червня та знову на початку вересня, а The Guardian у липні наводив схожу оцінку високопоставленого українського військового. Наприкінці серпня Головне управління розвідки Міноборони та Служба зовнішньої розвідки України представили значно масштабнішу оцінку.
За їхніми даними, Генштаб РФ опрацював варіант додаткової мобілізації загалом 600 тисяч осіб у 2026-2027 роках – по 300 тисяч цього та наступного року. Українські спецслужби вважали найбільш імовірним ухвалення політичного рішення після виборів до Держдуми. Українська розвідка пояснювала можливу мобілізацію високими втратами російської армії та уповільненням набору контрактників.
За її оцінкою, за січень-липень 2026 року РФ втратила близько 240 тисяч військових убитими та пораненими, тоді як за контрактом за цей період вдалося залучити близько 232 тисяч людей. Колишній керівник Google Ерік Шмідт, який співпрацює з українським оборонним сектором, також писав у The Washington Post у вересні, що Росія розглядає новий масштабний набір військових і переводить економіку та промисловість на модель тривалої війни. Водночас Володимир Путін публічно заперечував повідомлення про необхідність нової мобілізації та називав заяви Києва інформаційною атакою.
Петреус вважає, що навіть масштабніше поповнення російської армії не змінить ситуацію автоматично. На його думку, вирішальним буде те, чи зможе Україна й надалі стримувати російські наступальні дії, завдавати ударів по військовій та економічній інфраструктурі РФ і отримувати достатню підтримку партнерів. За матеріалами: РБК-Україна (Мілан Лєліч), The Washington Post, The Guardian