Після невдач із просуванням у напрямку Слов'янська російське командування, ймовірно, зосередило головні зусилля на захопленні Костянтинівки. Російські війська останнім часом досягли тактичних просувань у районі Костянтинівки на Донеччині. Саме це місто Інститут вивчення війни називає головним напрямком російських зусиль у межах весняно-літнього наступу 2026 року.
За оцінкою ISW, російське командування, ймовірно, змістило пріоритет на Костянтинівку після того, як не змогло суттєво просунутися в напрямку Слов'янська. Аналітики зазначають, що російські війська починали весняно-літню наступальну кампанію серією механізованих атак у районі Лимана, на північний схід від Слов'янська. Це вказувало на намір Москви просуватися до Слов'янська саме з північно-східного флангу.
Однак, за оцінкою ISW, після цих атак російські війська не змогли досягти значних успіхів на цій ділянці. Українські контратаки на сусідньому Борівському напрямку також могли змусити російське командування обирати між обороною зайнятих позицій і продовженням наступу на північ та північний захід від Лимана. На цьому тлі Москва активізувала тиск на Костянтинівку.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що в районі міста діють дві російські тактичні групи – "Бахмут" і "Дзержинськ". За його даними, вони просунулися на південь від Костянтинівки та в її східну частину. Костянтинівка на мапі DeepState За даними Машовця, елементи тактичної групи "Бахмут" просувалися від району Ступочок через Новодмитрівку в напрямку північно-східної Костянтинівки, а також уздовж траси Т-0504 Покровськ-Бахмут до району залізничної станції.
Водночас російським силам, за його оцінкою, не вдалося захопити саму станцію. Тактична група "Дзержинськ", за повідомленням оглядача, діяла з району Іллінівки на південь від Костянтинівки та намагалася просуватися в західні й південно-західні райони міста. Машовець оцінює, що ця група могла досягти тактичного прориву в центрально-західній частині Костянтинівки.
ISW нагадує, що російська кампанія проти Костянтинівки почалася ще влітку 2025 року після захоплення Торецька та більшої частини Часового Яру. Восени російські війська створювали умови для фронтальної атаки на місто, використовуючи удари по логістиці, спроби інфільтрації та штурми малими групами. У березні 2026 року російські сили значно посилили наступальні дії проти Костянтинівки.
Українські посадовці тоді повідомляли, що російське командування поставило завдання захопити місто до травня, однак цей план не був виконаний. За оцінкою ISW, попри перекидання підкріплень і техніки, Росія не змогла захопити Костянтинівку до встановленого терміну. Водночас російські війська зосередили на цьому напрямку значні сили, включно з елементами кількох загальновійськових армій і армійського корпусу.
Аналітики прогнозують, що влітку 2026 року російські сили, ймовірно, й надалі зможуть досягати тактичних просувань у Костянтинівці. Водночас ISW вважає малоймовірним, що це швидко переросте в оперативний прорив проти всього так званого "фортечного поясу" Донеччини. Одна з причин – проблеми росіян на флангах.
Підрозділи РФ на північний схід від Костянтинівки, за оцінкою ISW, мають труднощі з витісненням українських сил із Часового Яру. Це обмежує можливість російського оточення Костянтинівки з півночі. Для України ситуація навколо Костянтинівки має стратегічне значення.
Місто є частиною оборонного поясу Донеччини, який прикриває напрямки на Дружківку, Краматорськ і Слов'янськ. Якщо Росія зможе закріпитися в Костянтинівці, це посилить тиск на всю українську оборону в центральній частині області. Водночас оцінка ISW показує, що російська наступальна кампанія стикається з обмеженнями.
Москва змушена концентрувати ресурси на окремих ділянках фронту, тоді як спроби одночасно тиснути на Слов'янськ, Куп'янськ, Борову та Костянтинівку не дають швидкого оперативного результату.