Українська сторона передає Росії списки військовополонених, яких вважає пріоритетними для повернення, однак фактично не може впливати на те, кого Москва привезе на черговий обмін. Водночас Україна веде окремі переговори щодо оборонців Маріуполя, які омбудсман Дмитро Лубінець називає однією з найскладніших категорій для повернення. Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів в інтерв'ю "Українська правда".
Росія не дотримується погоджених критеріївЗа словами Лубінця, Україна давно намагається погодити з російською стороною чіткі критерії формування списків для обмінів. Першою пріоритетною категорією є важкопоранені та важкохворі військовополонені. Омбудсман наголосив, що відповідно до Третьої Женевської конвенції таких людей узагалі мають репатріювати незалежно від обмінів та без прив'язки до кількості людей, яких повертають сторони.
Однак Росія, за його словами, на такий механізм не погоджується. Другий пріоритет України – жінки, значна кількість яких досі перебуває в російському полоні. Третій критерій – тривалість перебування в неволі: ті, хто перебуває там найдовше, мають повертатися першими.
Україна, зокрема, має окремий список людей, які залишаються в полоні ще з 2014 року. За словами Лубінця, на політичному рівні під час переговорів у Стамбулі російська сторона спочатку погодилася з такими принципами. Проте вже під час наступного обміну РФ передала людей, які цим критеріям не відповідали."З нашого боку завжди це відбувається наступним чином: я передаю списки за категоріями, наполягаючи на пріоритетності.
Але кого насправді росіяни віддають, ми не знаємо, не впливаємо, не можемо напряму тиснути", – пояснив омбудсман. За його словами, додатковий тиск на Москву можуть здійснювати міжнародні посередники та партнери України, і в окремих випадках це дає результат. Лубінець зазначив, що останнім часом Росія почала частіше повертати українців, які перебувають у полоні ще з 2022 року.
Окремі переговори щодо оборонців МаріуполяНаразі Україна веде окремі переговори щодо повернення захисників Маріуполя. Лубінець назвав цей напрям максимально складним. На запитання, чи заблокував особисто Владімір Путін повернення військових Маріупольського гарнізону, омбудсман прямого підтвердження не дав.
Він запропонував дочекатися наступних обмінів, після яких можна буде оцінювати результативність української переговорної стратегії. Лубінець також повідомив, що українська переговорна група фактично щодня шукає нові можливості впливу на російську сторону – через іноземних партнерів, міжнародні інституції та родини військовополонених. Контакти з російською стороною відбуваються щодняПісля призначення Яни Лантратової російською омбудсменкою наприкінці травня 2026 року Лубінець встановив із нею прямий канал комунікації.
Перша розмова відбулася вже наступного дня після її призначення, а 5 червня вони провели особисту зустріч одночасно з обміном. Зараз обидва офіси визначили відповідальних співробітників, які в щоденному режимі передають один одному інформацію та займаються додатковою верифікацією полонених. За словами Лубінця, напередодні інтерв'ю він також особисто проводив переговори з Лантратовою та обмінювався з нею списками.
Останній на момент інтерв'ю великий обмін відбувся 19 серпня – сторони повернули по 103 людини. У його проведенні брали участь Сполучені Штати та Об'єднані Арабські Емірати. Лубінець пояснив, що рішення про такі обміни спочатку ухвалюються на політичному рівні, після чого до роботи переходять представники омбудсменів та інших структур.
Понад 300 відомих місць утримання українцівОмбудсман також навів нові дані про місця, де Росія утримує українських військовополонених і цивільних. За його словами, українській стороні вдалося верифікувати 186 офіційних місць утримання. Крім того, відомо щонайменше про 150 неофіційних місць – серед них ями, гаражі та підвали.
Таким чином, Україні відомо про понад 300 місць, у яких утримували або продовжують утримувати її громадян. Лубінець наголосив, що реальна кількість таких об'єктів може бути більшою. Тисячі цивільних можуть залишатися в російському полоніУ спеціальному реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин зараз перебуває близько 16 тис. людей.
Водночас ця цифра не означає, що всі вони підтверджено перебувають у російському полоні. За словами Лубінця, Міжнародний комітет Червоного Хреста верифікував перебування в полоні 840 цивільних українців. Українські структури на підставі власних джерел мають інформацію про 1850 цивільних.
Крім цього, Україна зараз перевіряє дані ще щодо 2275 цивільних осіб, які можуть перебувати в російському полоні. Ці показники не варто механічно додавати один до одного, оскільки йдеться про різні способи та стадії верифікації. Лубінець припускає, що справжня кількість незаконно утримуваних цивільних може бути набагато більшою.
Про деякі випадки українська влада дізнається лише після того, як родичі полонених виїжджають з окупованих територій і можуть безпечно повідомити про зникнення людини. Зафіксовано страти 345 українських військовихОкремо Лубінець повідомив, що українські правоохоронні органи юридично зафіксували страти 345 українських військових. За кожним таким епізодом відкривають кримінальне провадження.
Останній відомий йому випадок стався 22 липня у Донецькій області: український військовий потрапив у полон, після чого було зафіксовано його розстріл. При цьому омбудсман вважає, що фактична кількість таких злочинів може бути щонайменше у п'ять разів більшою за документально підтверджену. Це його оцінка, тоді як юридично встановленою на цей момент він назвав саме цифру у 345 випадків.
