Росія розширює виробництво вуглецевого волокна, необхідного для корпусів далекобійних ударних безпілотників типу "Герань", створених на основі іранського Shahed-136. Нові потужності заводу "Алабуга-Волокно" у Татарстані потенційно можуть забезпечити матеріалом десятки тисяч додаткових дронів на рік. Як випливає з внутрішніх документів "Росатома", з якими ознайомилося Politico, підприємство планують розширити так, щоб до 2029 року воно могло випускати додатково до 500 тонн вуглецевого волокна аерокосмічного класу щороку.
Російська влада погодила будівництво нової виробничої лінії ще у травні 2026 року. За оцінкою президента американського Institute for Science and International Security Девіда Олбрайта, такий обсяг сировини теоретично дозволяє виготовляти корпуси приблизно для 28 тисяч Shahed-136 на рік. Це оцінка потенціалу виробничої лінії, а не підтверджений план випуску саме такої кількості готових дронів.
Будівництво вже перейшло практичну стадію. Супутникові знімки за літо показували підготовку майданчика поряд із діючим заводом, а незалежно отримані знімки за серпень свідчили про роботи над фундаментом нового виробництва. Розширення "Алабуга-Волокно" є частиною значно ширшої програми Росії зі створення власної виробничої бази для безпілотників.
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Москва хоче до 2030 року довести випуск великих безпілотних систем приблизно до 130 тисяч одиниць на рік, а до 2035-го – до 350 тисяч. Однією з ключових цілей російської програми є локалізація виробництва корпусів, двигунів, електроніки, систем навігації та інших компонентів. Сам "Росатом" відкрито повідомляє, що нинішня потужність "Алабуга-Волокно" перевищує 1,4 тис. тонн вуглецевого волокна на рік.
Матеріал виробляють із ПАН-прекурсора та застосовують у продукції, де потрібне поєднання низької ваги та високої міцності. Саме такі характеристики критично важливі для конструкцій далекобійних безпілотників. Одночасно розширюється й сама промислова зона "Алабуга", де розташоване виробництво російських ударних БПЛА.
Critical Threats Project при Інституті вивчення війни на початку вересня повідомляв, що супутникові знімки демонструють щонайменше десять нових виробничих корпусів та масштабні будівельні роботи. Росія також посилює фізичний захист комплексу від ударів. Поточні темпи випуску ударних безпілотників уже суттєво перевищують рівень перших років російсько-іранської співпраці.
На початку вересня радник президента України з оборонних технологій Сергій Бескрестнов оцінював російські можливості у 36-40 тисяч ударних БПЛА на рік, або понад 3 тисячі на місяць. Частину виробництва Росія поступово переводить на нові модифікації, зокрема реактивні. Вашингтон ще раніше запровадив санкції проти мережі підприємств, пов'язаних із виробництвом безпілотників в Алабузі.
Міністерство фінансів США вказувало, що ця інфраструктура використовувалася для локалізації в Росії виробництва ударних дронів іранської конструкції, які застосовуються проти України. За матеріалами: Politico, CSIS, Critical Threats Project