Росія вже серійно застосовує ударні безпілотники зі штучним інтелектом, здатні автономно орієнтуватися та розпізнавати об'єкти. Україна має власні подібні розробки та прототипи, однак поки не змогла масштабувати їх до масового виробництва. Про це радник президента України з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий як "Флеш", розповів в інтерв'ю DOU.
За його словами, роль штучного інтелекту в керуванні безпілотниками надалі лише зростатиме. Російські війська вже використовують БПЛА V2U та нові версії "Молнії", які можуть працювати автономно."Флеш" стверджує, що Росія вже розвиває не лише автономний політ, а й автоматичний пошук цілей. Нейромережі на борту таких дронів навчають розпізнавати різні типи об'єктів, зокрема транспорт, залізничну інфраструктуру та складські приміщення.
У такому випадку безпілотник може орієнтуватися за зображенням із камери та самостійно ідентифікувати задану категорію об'єктів навіть за проблем із супутниковою навігацією. Рішення вже масштабували на фронтіКлючовою перевагою Росії Бескрестнов називає не сам факт існування таких технологій, а їх серійне застосування. За його словами, росіяни встановили системи штучного інтелекту навіть на відносно дешеві та масові БПЛА "Молнія", а технологія вже масштабовано використовується на фронті.
Він додає, що у Росії ця технологія вже перетворилася на серійне рішення та застосовується в масштабах фронту."Флеш" вважає, що за нинішніх темпів Росія потенційно здатна поширити такі рішення на тисячі або навіть десятки тисяч безпілотників. Флеш також повідомив, що російські розробники протягом кількох років нарощують масиви даних для навчання нейромереж. За його оцінкою, наступним кроком може стати впровадження подібних технологій у далекобійні ударні дрони типу Shahed.
В Україні є прототипи, але немає необхідного масштабуУкраїнські розробники також працюють із нейромережами та системами комп'ютерного зору. За словами Бескрестнова, Україна почала застосовувати ШІ для аналізу зображень із розвідувальних безпілотників і пошуку замаскованих цілей навіть раніше за Росію. Однак російська сторона, за його оцінкою, випередила Україну саме у перенесенні нейромереж безпосередньо на борт ударного БПЛА та подальшому масштабуванні технології.
В Україні вже існують прототипи, які демонструють працездатність такого підходу, але немає відповідної платформи, яку можна було б серійно випускати десятками тисяч одиниць. Флеш вважає автономні системи одним із ключових майбутніх напрямів розвитку безпілотної війни. Поширення засобів радіоелектронної боротьби та придушення супутникової навігації змушуватиме обидві сторони дедалі активніше переходити до візуальної навігації та автономного розпізнавання об'єктів.