Збройні сили України використовують військову технологію часів Французької революції, яка отримала нове життя на сучасному полі бою. Йдеться про повітряні кулі, які можуть вести розвідку, транспортувати вантажі, використовуватися для нанесення ударів і як приманки. Про це пише The Wall Street Journal (WSJ), зазначаючи, що вони практично непомітні на радарах і ширять високо над лініями радіоелектронної боротьби, які виводять з ладу інші літальні апарати.Крім того, вони можуть перевозити зброю, зокрема ударні безпілотники, на тисячі кілометрів, щоб вражати цілі на великій відстані.Київ, переживаючи нестачу фінансування та доступ до достатньої кількості сучасної зброї, звернувся до повітряних куль як до недорогого запасного варіанту, який має асиметричну перевагу у вигляді місцевих вітрових потоків, пише WSJ.За словами обізнаних джерел, Україна почала використовувати повітряні кулі незабаром після вторгнення Росії, щоб скидати бомби або гранати та виснажувати оборону ворога, перевозячи вантажі, які на радарі виглядають як бойові літаки. У 2024 році Україна почала використовувати кулі, часто від американських постачальників, як систему доставки невеликої зброї-камікадзе, яка далі самостійно летить до заданої цілі.Як повідомили джерела, це дало можливість наносити удари в глибині російської території – по нафтовим родовищам і нафтопереробним заводам, судноплавним терміналам і залізницям. І таким чином послаблювати російську економіку.Минулого року українські сили використовували повітряні кулі для атак на російські нафтопереробні заводи, а також на Москву та Рязань. За словами джерел, повітряні кулі також використовувалися для доставки ударних БпЛА до Москви в грудні.Повітряні кулі залежать від вітру, нагадує WSJ. В Україні переважають східні вітри, а отже, кулі природним чином пливуть у бік РФ.Оператори відзначають, що штучний інтелект і точніші дані прогнозу погоди дозволили з більшою точністю атакувати віддалені цілі.«Сучасні аеростати відкрили нову зону переваги в повітрі», – констатує WSJ.Вони вищі за безпілотники та винищувачі, але нижчі за супутники. Повітряні кулі можуть пакуватися до розмірів рюкзака, оснащені легкими камерами та іншими датчиками, а також живляться від сонця. Вони здатні автономно коригувати курс, а оператори можуть запускати оновлення програмного забезпечення для зміни місії аеростата, зазначається в публікації.
