Україна офіційно обґрунтовує право атакувати судна російського «тіньового флоту», які перевозять російську нафту та паливо в обхід санкцій. Київ стверджує, що такі танкери допомагають фінансувати війну РФ і тому не можуть автоматично вважатися звичайними комерційними суднами. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на лист України до Міжнародної морської організації.
За даними видання, лист було направлено 26 червня. Його підписав віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба. У документі Україна заявляє, що щодо таких суден виникають «законні питання» про те, чи можна вважати їхню діяльність виключно звичайними комерційними перевезеннями.
Київ вказує, що російські нафтові та газові перевезення критично важливі для доходів бюджету РФ і продовження війни проти України. Тому, за позицією української сторони, окремі судна «тіньового флоту» можуть розглядатися як об'єкти, що роблять внесок у воєнні зусилля Росії. Йдеться про танкери, які використовуються для перевезення російських енергоресурсів в обхід санкцій.
Такі судна часто працюють через складні схеми власності, змінюють прапори, використовують непрозоре страхування і допомагають Москві зберігати експортні доходи від нафти. За даними FT, Україна, за оцінками, за минулий рік завдала ударів приблизно по десятку суден, пов'язаних з російським «тіньовим флотом». Москва, своєю чергою, звинувачувала Київ у «тероризмі» після атаки на російський СПГ-танкер Arctic Metagaz у Середземному морі в березні.
Україна у відповідь вказує, що сама Росія з початку повномасштабної війни атакувала понад 200 комерційних суден. В українському листі, за даними FT, згадуються в тому числі іноземні судна, що постраждали від російських ударів. Юридичний сенс позиції Києва в тому, що Україна намагається перенести дискусію з площини звичайного комерційного судноплавства в площину війни та воєнних цілей.
Якщо судно не просто перевозить товар, а системно працює на фінансування агресора та обхід санкцій, Україна вважає за можливе ставити питання про його статус як законної цілі. Водночас така позиція не означає, що будь-яке судно з російським вантажем автоматично стає законною ціллю. У міжнародному праві значення мають конкретні обставини: зв'язок судна з державою-агресором, характер вантажу, маршрут, роль у фінансуванні війни, статус прапора, ризики для екіпажу та цивільного судноплавства.
Тема «тіньового флоту» стає все більш важливою для західних країн. Велика Британія та Франція вже посилили перевірки та перехоплення суден, пов'язаних з російськими нафтовими перевезеннями, а ЄС і Лондон тиснуть на держави прапора, щоб вони знімали реєстрацію з підозрілих танкерів. Для України боротьба з «тіньовим флотом» — це частина тиску на нафтові доходи Росії.
Москва використовує експорт нафти і палива як одне з головних джерел фінансування війни, а обхід санкцій через непрозорий танкерний флот дозволяє РФ частково компенсувати обмеження Заходу. Для світового ринку ця тема також чутлива. Удари і перехоплення суден можуть підвищувати страхові ризики, ускладнювати перевезення російської нафти та посилювати тиск на компанії, які допомагають Москві обходити санкції.
