У 2023 році у Польщі ліквідували шпигунську мережу, яка працювала на ФСБ та планувала, зокрема, спустити з рейок потяг з військовим транспортом у Польщі та Україні. Про це пише видання The Wall Street Journal.
"Росія змогла вразити один із секретних складів боєприпасів на території України завдяки наведенню координат українського біженця в Польщі, Він коригував удари за допомогою камер, які розставляв на залізниці. Вони фіксували переміщення потягів з технікою і зброєю, і росіяни, з'єднавши записи, змогли точно вирахувати, куди саме їх привезли.
Біженця з України завербували російські спецслужби. Звати його Максим Лега, і на той момент, коли його завербували російські спецслужби, йому було 22 роки й він не мав роботи", – йдеться в матеріалі.
Зазначається, що чоловік не отримував у Польщі соціальної допомоги, а тому спочатку погодився малювати графіті на віддалених парканах та підземних переходах, за що йому платили по 7 доларів. А згодом з ним через Telegram зв'язався чоловік, який назвався Анджеєм. Він запропонував встановлювати камери вздовж залізничних колій, які перевозили західну військову допомогу в Україну. За це платили набагато більше і "вільний художник" продався ворогу. Звісно, що так званий Анджей працював на ФСБ Росії.
Росія посилює диверсійну роботу в Європі
Невідомо, чи інформація, надана українським біженцем та іншими завербованими, безпосередньо призвела до російських ударів по поставках західної зброї, яку регулярно перевозили до України з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Але західні чиновники кажуть, що Росія успішно поєднала кадри з камер з супутниковими спостереженнями, щоб відстежувати поставки обладнання та боєприпасів з Польщі та інших місць до таємних складів в Україні, де їх вразили дрони та керовані ракети.
"Ці дешеві та, здавалося б, недолугі спроби не можна недооцінювати. Вони є частиною великого арсеналу збору розвідувальних даних, який допоміг Росії знищити ключові матеріали з мінімальними витратами", – сказав високопосадовець західної військової розвідки.
Справа польського шпигунського угруповання показує нові зусилля Москви щодо посилення своїх шпигунських можливостей у Європі, оскільки Кремль вступає в тривалу конфронтацію із Заходом.
Частина їхньої мережі постраждала, коли понад 600 російських дипломатів були вислані після вторгнення 2022 року. Велика Британія заявила, що дві третини висланих з Європи, ймовірно, були шпигунами.
У квітні британська поліція заарештувала п'ятьох чоловіків за те, що вони спалили склад, пов'язаний з Україною, і допомогли Росії виявити інші можливі цілі диверсії. Це сталося після арешту минулого року болгарських шпигунів, які, як стверджується, стежили за військовими об'єктами Великої Британії.
Кілька тижнів тому влада Німеччини заарештувала двох громадян Німеччини та Росії, яких звинувачують у передачі фотографій та відео військової інфраструктури.