На 63-й день війни США та Ізраїлю проти Ірану дипломатія знову буксує: Тегеран називає американську морську блокаду "нестерпною", а Дональд Трамп не виключає відновлення бойових дій. Для світових ринків головний ризик уже не лише військовий, а енергетичний – через Ормузьку протоку іранська криза напряму б'є по цінах на нафту, паливо, логістику та інфляцію. Як повідомляє Al Jazeera, президент Ірану Масуд Пезешкіан назвав блокаду іранських портів з боку США "продовженням військових операцій" і заявив, що така ситуація є "нестерпною".
Трамп заявив, що продовжує морську блокаду іранських портів на тлі побоювань, що життєво важлива Ормузька протока не стане відкритою для судноплавства найближчим часом."Їхня економіка руйнується, блокада неймовірна. Їхня економіка — катастрофа. Тож побачимо, скільки вони протримаються", — сказав Трамп журналістам у Білому домі.
Також Трамп сказав, що Вашингтону "може знадобитися" знову розпочати війну, хоча паралельно тривають переговори, деталі яких, за його словами, знає лише вузьке коло людей. Формально між США та Іраном діє продовжене перемир'я, але ключова проблема не вирішена: американська блокада іранських портів зберігається, а ситуація навколо Ормузької протоки залишається головним джерелом напруги. Саме через це Тегеран вважає, що Вашингтон фактично не припинив тиск, а лише змінив його форму з авіаударів на економічне й морське блокування.
Напруга вже перейшла в ціни. За даними Al Jazeera, Brent із постачанням у червні піднімалася більш ніж на 7% – до $126,41 за барель, перш ніж частково відкотитися до рівня $111. Напередодні видання повідомляло, що нафта дорожчала через побоювання тривалого збою постачання в Ормузькій протоці та через очікування, що блокада іранських портів може затягнутися на місяці.
Ормузька протока залишається одним із найважливіших енергетичних вузлів світу. За оцінкою Управління енергетичної інформації США, у 2024 році через неї проходило в середньому близько 20 млн барелів нафти на добу, що відповідало приблизно 20% світового споживання рідкого палива. Міжнародне енергетичне агентство також оцінює значення протоки приблизно у 20 млн барелів на добу і близько чверті світової морської торгівлі нафтою.
Тому ризик для України не є віддаленим. Якщо ціни на нафту залишаться високими, це може тиснути на вартість імпортного пального, логістику, аграрні витрати, ціни на добрива та загальну інфляцію. Для українського бізнесу це означає дорожче транспортування, складніше планування закупівель і вищу чутливість до валютних коливань, особливо в секторах, де паливо становить значну частину собівартості.
Світовий банк у квітневому огляді попередив, що товарні ринки у 2026 році перебудовуються під впливом енергетичного шоку, а загальні ціни на сировинні товари можуть зрости на 16% через подорожчання енергоносіїв, добрив і низки металів. Для країн-імпортерів це означає ризик слабшого зростання, дорожчого боргу та нового інфляційного тиску. Військова частина кризи також не вичерпана.
За даними Al Jazeera, в Ірані в ніч на четвер активували системи ППО в Тегерані через повідомлення про малі літальні апарати і дрони. Ізраїль, за словами міністра оборони Ісраеля Каца, також не виключає нових дій проти Ірану, якщо вважатиме, що той знову стає загрозою. Окремий фронт напруги – Ліван.
Al Jazeera повідомляє про нові ізраїльські удари на півдні країни попри перемир'я з "Хезболлою": за даними ліванського МОЗ, загинули щонайменше дев'ятеро людей, серед них двоє дітей і п'ятеро жінок. США закликали до зустрічі ізраїльських і ліванських представників, але ризик розширення конфлікту в регіоні зберігається. Найближчий ключовий показник – не лише те, чи відновляться удари, а й чи буде знято або пом'якшено блокаду іранських портів.
Саме вона зараз утримує ринки в режимі очікування нового стрибка цін і робить іранську війну фактором, який впливає не лише на Близький Схід, а й на гаманці споживачів, бюджети урядів і витрати бізнесу далеко за межами регіону. За матеріалами: Al Jazeera, Al Jazeera, Bloomberg, EIA, IEA, World Bank