Спецслужби Чехії продовжують вважати Росію найбільшою загрозою для безпеки країни та зауважили, що Москва намагається відновити вплив своєї агентури, яку "прорідило" масштабне вигнання співробітників російського посольства у Празі. Про це йдеться у річній доповіді Служби безпекової інформації (BIS).
Контррозвідка Чехії протягом року найбільше фокусувалася на зловмисній діяльності Росії, а також кіберзагрозах і загрозах, пов’язаних із найсучаснішими технологіями. Посилили увагу і до діяльності Китаю.
"Спроби Росії з наміром перекроїти геополітичну мапу світу і створити "новий світовий порядок" наразі є найбільшою загрозою і найбільшим викликом для світової спільноти", – зазначив у доповіді директор BIS Міхал Куделка.
У ній додають, що Росія є загрозою не тільки через війну в Україні, а й її зусилля для поглиблення конфліктів у суспільствах країн Заходу, поширення дезінформації, диверсійну діяльність, що продовжить залишатися серйозним безпековим викликом в осяжному майбутньому.
Контррозвідка відзначила, що Росія намагається відновити вплив своєї агентури у Чехії під дипломатичним прикриттям після вигнання багатьох співробітників і дипломатів російського посольства у Празі у 2021-2022 роках. Через це РФ частіше здійснювала шпигунські операції та операції впливу або напряму з території РФ, або з території дружніх чи нейтральних країн.
Для цього використовують як довгострокову дипломатичну акредитацію, так і короткострокові візи. Підвищився і ризик того, що чехів, які з якоюсь метою поїдуть у Росію, спробують вербувати російські спецслужби для шпигунства проти Чехії. Ризик приїзду до Чехії завербованих росіянами спільників чи спецслужбовців під прикриттям оцінюють як високий.
Для вербування нових агентів росіяни передусім використовують месенджер Telegram.
У доповіді також відзначили активізацію у 2023 році кібератак, за якими ймовірно стоїть Росія, порівняно з 2022 роком. Дуже часто використовувалися фішингові листи, зокрема замасковані під дипломатичне листування: зловмисники атакували такими листами чеське МЗС, а також розсилали подібні листи від імені нібито МЗС Чехії, у тому числі в інші країни.
Також фіксували спроби проникнення у системи чеської залізничної інфраструктури, що мали частковий успіх.
Окрім того, фіксувалися численні спроби підозрілих компаній законтрактувати у чеських виробників товари, що можуть використовуватися в оборонній промисловості, зокрема запчастини до літальних апаратів.
На початку 2023 року зафіксували підтверджені випадки обходу санкцій внаслідок таких угод: контрагенти замовили доставку нібито до Киргизстану, але після зупинки у Туреччині вантаж переспрямували одразу у Росію.
У контррозвідці визнали, що масштаби санкцій вимагають великої уваги контролюючих органів і відстеження потенційного обходу санкцій є викликом.
