Цивільна авіація Росії стрімко деградує через міжнародні санкції, дефіцит технологій та критичне старіння авіапарку. Для підтримки літаків у робочому стані російські перевізники дедалі частіше розбирають одні лайнери на запчастини для ремонту інших. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, літаки західного виробництва, переважно Airbus і Boeing, забезпечують 95% усіх пасажирських перевезень у Росії.
На середньомагістральних і далекомагістральних маршрутах їхня частка сягає 100%. Значна частина цього авіапарку вже вичерпала гарантований виробниками ресурс. Через санкції російські компанії позбавлені повноцінного доступу до сертифікованого технічного обслуговування, оригінальних запчастин і підтримки виробників.
У ГУР стверджують, що російські авіакомпанії ремонтують літаки без необхідних сертифікатів, самостійно виготовляють окремі деталі та намагаються ввозити складні компоненти через треті країни. Ідеться як про елементи салону, так і про високотехнологічні вузли двигунів. Поширилася й практика так званого авіаційного канібалізму: одні повітряні судна розбирають, щоб зберегти льотну придатність інших.
За даними української розвідки, в окремих випадках на деталі відправляють навіть нові та повністю укомплектовані літаки, щоб забезпечити експлуатацію приблизно десяти інших бортів. Російські перевізники також обмежені у виконанні міжнародних рейсів через ризик арешту літаків за кордоном. Без такого ризику вони можуть використовувати близько 400 іноземних лайнерів і менш як 150 літаків російського та радянського виробництва.
Для обходу обмежень Москва має намір залучати підставні лізингові компанії, заявили в ГУР. Для заміни західної техніки Росія розробила програму, що передбачає виробництво до 2030 року 994 цивільних літаків і 765 вертольотів. На неї виділили близько 12 млрд доларів, проте номінальні потужності російської промисловості дозволяють випускати лише близько 26 літаків на рік.
Одним із прикладів проблем з імпортозаміщенням став літак МС-21, який має замінити Airbus A320 і Boeing 737. Через технічні складнощі та проблеми з двигунами ПД-14 його заплановану місткість зменшили з 210 до 163 пасажирів. Додаткові труднощі виникли з двигуном ПД-8 для імпортозаміщеного Superjet, а від закупівлі нових Іл-96 російська влада відмовилася.
Росія також не змогла створити повноцінну заміну літакам Ан-2 та Ан-24/26. ЛМС-901 «Байкал» не здатний виконувати зліт і посадку на непідготовлених ґрунтових смугах, а Іл-114-300 через особливості конструкції може експлуатуватися тільки на аеродромах зі штучним покриттям, зазначили в розвідці. Проблеми торкнулися й наземної інфраструктури.
За відомостями ГУР, 158 російських аеродромів, або майже дві третини від загальної кількості, експлуатуються з порушенням вимог безпеки. Ще 134 об'єкти потребують реконструкції або капітального ремонту. Про труднощі російських авіакомпаній свідчать і відкриті галузеві дані.
Аналіз парку 11 найбільших перевізників показав, що влітку близько п'ятої частини їхніх літаків не використовувалися. Без урахування групи «Аерофлот» частка техніки, що простоює, наближалася до 30%, а деякі компанії зіткнулися з особливо серйозними проблемами через дефіцит двигунів, деталей і технічного обслуговування. Джерело: Головне управління розвідки Міноборони України
