У складі нової групи північнокорейських військових, направлених до Росії, перебувають близько 400 операторів безпілотників, які можуть використовувати дрони для розвідки та ударів по цілях на території України. Загальна чисельність нового контингенту КНДР у Росії вже сягає приблизно 8,5 тис. осіб. Про це заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький розповів CNN.
За даними української розвідки, північнокорейські підрозділи переважно перебувають у Курській області РФ. Окрім 400 операторів БПЛА, до нового контингенту входять близько тисячі інженерів і саперів. Деякі північнокорейські військові вже мають досвід застосування безпілотників або отримали його завдяки попереднім ротаціям підрозділів КНДР у Росії.
Скібіцький вважає, що північнокорейські оператори зможуть застосовувати безпілотники як для спостереження, так і безпосередньо для атак по об'єктах на території України. Водночас, за оцінкою ГУР, нові підрозділи КНДР не планують масово відправляти безпосередньо на українську територію. Натомість вони повинні посилити російські позиції в тилових районах.
Такий підхід дасть змогу Москві вивільнити частину власних військовослужбовців і перекинути їх для участі в наступальних діях в Україні. Північнокорейські військові вже раніше використовували безпілотники у війні. У лютому 2026 року ГУР повідомляло, що підрозділи КНДР застосовують бойові дрони, засоби радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби.
Розвідка зазначала, що участь у війні дає змогу північнокорейській армії отримувати практичний досвід сучасної технологічної війни. Через російську армію пройшли близько 25 тисяч військових КНДРЗа оцінкою Скібіцького, з моменту початку співпраці близько 25 тис. північнокорейських військовослужбовців уже були направлені до Росії або пройшли через відповідні ротації. Перше велике розгортання підрозділів КНДР почалося восени 2024 року.
Тоді близько 10 тис. північнокорейських військових прибули до Курської області для участі в боях проти українських підрозділів. Пхеньян протягом кількох місяців офіційно не визнавав участь своїх солдатів у війні та підтвердив його лише навесні 2025 року. Північнокорейські частини зазнали значних втрат, проте їхні військовослужбовці, що поверталися додому, одночасно привозили практичний досвід бойових дій, зокрема використання безпілотних систем.
На початок 2026 року контингент КНДР продовжував діяти в Курській області. За даними української розвідки, північнокорейські підрозділи застосовували ствольну артилерію та реактивні системи залпового вогню, проводили повітряну й артилерійську розвідку і коригували удари. Росія може запросити ще десятки тисяч військовихУкраїнська розвідка допускає подальше значне збільшення північнокорейського контингенту.
За словами Скібіцького, під час очікуваної зустрічі Володимира Путіна з Кім Чен Ином у вересні Москва може попросити Пхеньян надати до 50 тис. додаткових військовослужбовців. Сестра лідера КНДР Кім Йо Чжон раніше відкинула повідомлення про можливе відправлення десятків тисяч нових військовослужбовців до Росії, назвавши такі твердження необґрунтованими. Збільшення контингенту відбувається одночасно з розширенням військово-технічного співробітництва Росії та КНДР.
Пхеньян постачає Москві не лише особовий склад, а й артилерійські боєприпаси та балістичні ракети. За словами Скібіцького, Росія раніше отримала від КНДР щонайменше 150 балістичних ракет KN-23 та KN-24, після чого Пхеньян пообіцяв передати ще 120. З цієї додаткової партії, за інформацією української розвідки, уже було поставлено близько 40 ракет.
Крім того, близько 90 північнокорейських фахівців направили до Воронезької області для сприяння в роботі з ракетними комплексами. Українська розвідка також фіксувала вантажні рейси з КНДР на російські військові аеродроми. Таким чином, участь Північної Кореї у російській війні поступово змінюється: від постачання боєприпасів і перших піхотних підрозділів співпраця розширюється на технічних фахівців, ракетників і операторів безпілотних систем.