Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) у п'ятницю, 24 травня, продовжила військові навчання навколо Тайваню. Про це пише Xinhua.
“Інтегровані операції всередині й за межами острівного ланцюга проводяться для перевірки здатності командування спільно брати під контроль поле бою і завдавати спільних ударів, а також захоплювати контроль над критично важливими районами”, – заявив речник командування Східного театру воєнних дій Народно-визвольної армії Китаю Лі Сі.
Це другий день військових навчань Пекіна навколо острова, які є найбільшими за останній рік та розпочалися після інавгурації нового президента Тайваню Вільяма Лая.
Пекін засудив Лая як “небезпечного сепаратиста” й розкритикував його інавгураційну промову, під час якої новий президент острова закликав Китай припинити залякування, що значно посилилося за часів китайського лідера Сі Цзіньпіна.
Армія Китаю, яка за чисельністю переважає збройні сили Тайбея, розпочала навчання в четвер, 23 травня, вранці, відправивши військові кораблі й винищувачі маневрувати навколо острова як “суворе покарання за сепаратистські дії сил, що виступають за незалежність Тайваню”, а також застереження від втручання та провокацій з боку зовнішніх сил.
Дводенні навчання, що передбачають спільні операції армії, флоту, військово-повітряних і ракетних сил, проводяться в Тайванській протоці – вузькій водоймі, що відокремлює острів від материкового Китаю, а також на півночі, півдні і сході біля Тайваню, повідомляє CNN.
Вперше до навчань НВАК також залучена берегова охорона Китаю, яка діє в районах навколо віддалених тайванських островів Кінмен, Мацу, Вуцю і Дун'їн, розташованих неподалік від південно-східного узбережжя Китаю.
Міністерство оборони Тайваню засудило військові навчання Пекіна як “ірраціональні провокації” та розгорнуло свої морські, повітряні й сухопутні сили у відповідь.
Як пише китайське видання China Daily, ці військові навчання слугують попередженням керівній Демократичній прогресивній партії острова та їх можна розглядати з кількох напрямків.
Навчання на півдні є “політичною атакою” на оплот сил, що виступають за незалежність Тайваню. Видання називає це демонстрацією можливості економічної блокади острова, оскільки порт Гаосюн, розташований поблизу південної частини острова, є найбільшим портом Тайваню, тому навчання демонструють здатність НВАК перекрити порт — “морські ворота” та завдати удару по тайванській торгівлі. Також порт Гаосюн є важливим гарнізоном для морських збройних сил Тайваню й навчання показують, що НВАК може утримувати їх в порту, а це є потужним “стримувальним фактором для фантазій прихильників незалежності Тайваню про отримання незалежності зі зброєю в руках”.
Навчання на сході спрямовані на блокування трьох ліній: по-перше, життєво важливої для Тайваню лінії імпорту енергоносіїв. По-друге, шляхів відступу, якими могли б втекти сили, що виступають за незалежність острова. І, по-третє, лінії підтримки деяких союзників Сполучених Штатів для надання допомоги “силам незалежності Тайваню”.
Таким чином, зазначає видання, навчання демонструють, що армія Китаю може завдавати ударів по портах, аеропортах та інших важливих об'єктах Тайваню з різних напрямків.
The Guardian пише, що конфлікт навколо Тайваню був би катастрофічним і, ймовірно, втягнув би інші країни в регіоні та за його межами.
У відповідь на навчання Пекіна представники Японії, США, Південної Кореї та Австралії закликали до спокою. Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг попередила, що “ризик потенційної ескалації зростає”.
Європейський Союз заявив, що він “безпосередньо зацікавлений у збереженні статус-кво в Тайванській протоці” й виступає проти “будь-яких односторонніх дій, які змінюють статус-кво силою або примусом”.
В ООН повідомили, що стежать за розвитком подій у Тайванській протоці, і закликав “відповідні сторони утримуватися від дій, які можуть призвести до ескалації напруженості в регіоні”.
Китай розглядає Тайвань як свою територію та ніколи не виключав можливості захопити острів силою в разі необхідності. Директор ЦРУ Вільям Бернс заявляв, що НВАК отримала наказ готуватися до вторгнення на Тайвань до 2027 року. Водночас, помічник міністра оборони США з питань безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні вважає, що Пекін не здійснить жодної серйозної “агресії" проти Тайваню до 2030 року.
Втім, Сі чітко дав зрозуміти, що “неминуче возз'єднання” острова з Пекіном не можна відкладати на невизначений час.