Німеччина після майже цілковитої зупинки депортації громадян РФ додому у передбачених законодавством випадках поступово поновлює їх. Це з’ясували журналісти WDR/NDR.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України деякий час Німеччина повністю поставила на паузу депортації російських громадян, яких мали вислати з ФРН.
Процедури ускладнюються тим, що контакти між урядовими відомствами Німеччини та Росії зведені до мінімуму – що ускладнює низку процедурних моментів, і прямих авіарейсів більше немає.
У міністерстві інтеграції землі Північний Рейн-Вестфалія зазначили, що неодноразово стикалися з відхиленням запитів на репатріацію російською стороною, попри наявність усіх необхідних документів.
Одним з факторів для паузи була також поширена практика у Росії вербувати засуджених на війну, і він досі залишається стримуючим чинником. Також враховували, що для критиків російської влади можлива пряма загроза для життя. Водночас у документах МЗС Німеччини відзначали, що російські громадяни все частіше брешуть у своїх клопотаннях про притулок у Німеччині, називаючи якісь вигадані причини загрози для них у рідній країні.
Проте з 2023 року цей процес почав відновлюватися. У федеральному міністерстві внутрішніх справ підтвердили, що за перше півріччя 2024 року до Росії депортували 24 росіян. За увесь попередній 2023 рік таких було сім. Для порівняння, за 2021 рік депортували 280 російських громадян.
За словами Баварського земельного відомства з питань притулку і репатріації, з початку 2024 року їм вдалося організувати повернення до Росії кількох "серйозних злочинків".
Неофіційно журналісти дізналися, що німецькі правоохоронці супроводжують депортованих осіб до третіх країн, звідки існують рейси до Росії, а далі супровід забезпечує охоронна служба авіакомпанії. На рейс садять не більше однієї особи.
Нещодавно повідомляли, що у Німеччині продовжують залишатися 35 тисяч людей, які підлягають депортації; Росія не входять до країн, чиї громадяни складають найбільшу частку у цій групі.
Дискусії стосовно прискорення депортацій і жорсткішого міграційного законодавства в Німеччині розгорілись після резонансного ісламістського теракту в місті Золінген. На його тлі уряд Німеччини узгодив пакет заходів щодо міграції і притулку, та вперше після повернення "Талібану" до влади в Афганістані відновив депортації до цієї країни.
Лідер опозиційної ХДС Фрідріх Мерц закликав до загальної заборони на прийом людей з Сирії та Афганістану. Генеральний секретар СДПН Кевін Кюнерт і міністр юстиції Марко Бушманн відкинули цю пропозицію, посилаючись на конституцію.
