Зв'яжіться з нами

Привіт, що ти шукаєш?

Світ

РФ планує виробляти 6 тисяч “Шахедів” щорічно на заводі в Татарстані – WSJ

Російський завод в "Алабузі" планує виробляти 6 тисяч ударних безпілотників типу Shahed щорічно. Наприкінці квітня він вже випередив свій виробничий графік та поставив 4,5 тисячі дронів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Виробництво іранських БпЛА Росією розташоване в кількох ангарах в особливій економічній зоні "Алабуга".
Як розповідає видання, російські бізнесмени уклали угоду про будівництво вищезгаданого заводу ще наприкінці 2022 року, коли вони прилетіли до Ірану з вигідною пропозицією у вигляді 1,7 млрд доларів, що частково були сплачені золотими злитками.

Зокрема, відповідно до контракту, завод в "Алабузі" повинен виробляти 6 тисяч "Шахедів" на рік, на додаток до розвідувальних дронів. Вже у квітні підприємство випередило графік та поставило 4,5 тисячі обіцяних дронів.
Зокрема згідно з даними розвідки, російських військових вже навчають керувати безпілотниками в Сирії інструктори з Революційної гвардії й підтримуваного Іраном бойового угруповання "Хезболла".
Не лише "Шахеди"
Окрім того, в "Алабузі" також виробляються розвідувальні безпілотники М3 "Альбатрос". Завдяки їм, як пише WSJ, ворог зміг отримати детальну фоторозвідку українських позицій та пересувань на лінії фронту. За словами виробника, БпЛА також допомогли відбити спробу вторгнення в Бєлгородську область.
Росія також виробляє власні боєголовки замість того, щоб чекати на іранські. Це, своєю чергою, також прискорює виробництво боєздатної зброї.

"Перехід Москви на безпілотники відбувається завдяки використанню тіньових логістичних мереж Тегерана на додаток до іранських військових технологій", – пояснює видання.

До роботи залучають студентів
Початкове виробництво БпЛА "Альбатрос" значною мірою покладалось на студентів з довколишніх технічних коледжів. Втім, Москві було цього недостатньо, у зв'язку з чим працівників почали шукати в Африці.
На початку 2023 року російські бізнесмени з "Алабуги" орендували зал у висококласній школі Уганди, зібравши аудиторію з молодих студенток. Останнім запропонували кваліфіковану роботу з оплатою втричі вищою, ніж на їх батьківщині, оплату авіаквитків, безкоштовне проживання й інше.