У Грузії запрацював реєстр для реєстрації неурядовими організаціями та медіа, які фінансуються з-за кордону, який був створений на основі закону про "іноагенти".
"З 1 серпня організації, які підпадають під критерії, можуть подавати заяви", – заявив міністр юстиції Грузії Раті Брегадзе.
Закон зобов'язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються "організаціями, які проводять інтереси іноземної сили".
На реєстрацію організацій мають один місяць, до 1 вересня.
Після цього Мін'юст розпочне моніторинг з метою виявлення тих, хто ухилився. Поки що неясно, як він відбуватиметься. Брегадзе обіцяв зробити роз'яснення згодом.
До 1 січня 2025 року організації мають надати Мін'юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.
За нереєстрацію та ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі. Згодом за кожен місяць прострочення стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі.
Закон про іноагентів, який офіційно називається "про прозорість іноземного впливу", парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето. 28 травня парламент його подолав.
У народі закон прозвали "російським" – за подібність до чинного в РФ. ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний змусити замовкнути критичні голоси. На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори.
Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе запевнив, що, попри ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Генсек "Грузинської мрії" Каха Каладзе, тим часом, заявляв, що у разі невиконання вимог, рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.
Понад двісті НУО ще до ухвалення закону заявили, що не мають наміру реєструватися в реєстрі. Вони звернулися до Конституційного суду Грузії, вимагаючи скасування спірної ініціативи. Позови з аналогічними вимогами до КС направили президент Грузії та опозиційні політики. Заявники кажуть, що закон порушує статті Конституції про інтеграцію країни до ЄС та НАТО, про права на об'єднання, недоторканність приватного життя та рівність.