У Берліні затримали громадянина Казахстану Сергія К., якого німецька федеральна прокуратура підозрює у роботі на російську розвідку. Його затримали у вівторок за ордером, а в середу мали доставити до судді, який вирішуватиме питання про тримання під вартою до суду. За версією слідства, підозрюваний щонайпізніше з травня 2025 року підтримував постійний контакт із російською спецслужбою та передавав інформацію з Німеччини.
У фокусі, за даними прокуратури, були підприємства оборонної промисловості, зокрема компанії, що розробляють дрони й робототехніку. Окремо слідство стверджує, що Сергій К. збирав дані про військову підтримку України, передавав знімки громадських будівель у Берліні та військових конвоїв на автобанах. Він також нібито інформував свого контакта про потенційні об'єкти для саботажу в Німеччині та пропонував набирати людей до шпигунсько-диверсійної групи.
Для України цей випадок важливий не лише як черговий епізод шпигунства. Німеччина залишається одним із ключових центрів військової допомоги Україні, а підприємства, що працюють із дронами, робототехнікою, логістикою та оборонними комплектуючими, дедалі частіше стають об'єктами російського інтересу. Така активність може бути спрямована не тільки на збір даних, а й на зрив ланцюгів постачання та тиск на компанії, які підтримують українську оборону.
Контекст для Берліна вже ширший за один арешт. У травні 2025 року федеральна прокуратура Німеччини повідомляла про затримання підозрюваних у підготовці підпалів і вибухів у вантажному транспорті за завданням осіб, які, ймовірно, діяли в інтересах російських державних структур. За матеріалами справи, йшлося про пакунки з вибуховими або запальними пристроями, які мали спрацювати під час перевезення.
Західні країни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фіксують зростання ризиків саботажу, кібератак і шпигунства. AP зазначає, що посадовці Заходу звинувачують Росію та пов'язаних із нею виконавців у десятках атак – від підпалів і диверсій до кібератак та розвідувальних операцій. Для бізнесу наслідок практичний: оборонні компанії, логістичні оператори, виробники комплектуючих і постачальники технологій для України мають розглядати безпеку не як допоміжну функцію, а як частину операційної стійкості.
Йдеться про захист персоналу, маршрутів, складів, цифрових каналів зв'язку та інформації про партнерів. За матеріалами: Generalbundesanwalt, Die Zeit