Європейська рада остаточно затвердила директиву про загальноєвропейські мінімальні правила переслідування за порушення або обхід санкцій ЄС у державах-членах.
Директива передбачає, що держави-члени мають кваліфікувати певні дії як кримінальні злочини. До них відносяться:
допомога особам, на яких поширюються обмежувальні заходи ЄС, в обхід заборони на поїздки,
торгівля товарами, що перебувають під санкціями, та ведення угод із державами чи організаціями, на які поширюються обмежувальні заходи ЄС,
надання фінансових послуг або провадження фінансової діяльності, яка заборонена або обмежена,
приховування володіння коштами чи економічними ресурсами фізичним, юридичним чи органом, які перебувають під санкціями ЄС,
Допомога та підбурювання до цих злочинів також каратимуться як злочин.
Торгівля військовими матеріалами буде кримінальним злочином у тому разі, якщо вона скоєна навмисно, а й у разі серйозної недбалості.
Положення директиви
Держави-члени повинні забезпечити, щоб порушення санкцій ЄС каралося ефективними та пропорційними кримінальними покараннями, які варіюються залежно від правопорушення. Однак умисне порушення санкцій має спричинити тюремне ув'язнення як максимальне покарання. Порушників обмежувальних заходів ЄС можуть додатково оштрафувати.
Юридичні особи (тобто компанії) також можуть бути притягнуті до відповідальності, якщо злочин вчинено особою, яка обіймає керівну посаду в організації. У таких випадках санкції можуть включати дискваліфікацію підприємницької діяльності та відкликання дозволів та дозволів на ведення економічної діяльності.
Директива набуде чинності двадцятого дня після публікації в Офіційному журналі ЄС. Держави-члени мають 12 місяців на включення положень директиви до свого національного законодавства.
