Світ

Венесуела знову нарощує видобуток нафти: ринок може отримати 1,8 млн барелів на добу

Венесуельська нафтова галузь знову приваблює великі міжнародні компанії та капітал. За новим прогнозом Rystad Energy, видобуток нафти в країні може зрости приблизно до 1,6 млн барелів на добу до 2028 року і до 1,8 млн до 2030-го. Але це не автоматичний сценарій.

Для такого зростання Венесуелі доведеться різко збільшити кількість діючих бурових установок, відновити старі родовища та інфраструктуру, забезпечити постачання розріджувачів для важкої нафти та домогтися реального надходження обіцяних інвестицій. Сигнали вже є: Chevron визначила інвестиційну програму на понад $7 млрд на п'ять років, Eni отримала операторство великого проєкту Junin 5, а присутність розширюють Repsol, Shell та кілька нових гравців. Чому Венесуела знову цікавить нафтові компаніїПроблемою Венесуели ніколи не була відсутність нафти.

Країна має одну з найбільших ресурсних баз світу, але десятиліття недоінвестування, складна інфраструктура та обмежений доступ міжнародних компаній різко скоротили виробництво порівняно з історичними максимумами. Тепер ситуація поступово змінюється. Rystad Energy зазначає, що у венесуельському upstream-секторі працює та розглядає розширення найширше коло міжнародних операторів за багато років.

Chevron додала до портфеля активи Carabobo-1 і Carabobo-2-Sur-A та визначила інвестиції понад $7 млрд на найближчі п'ять років. Італійська Eni отримала ексклюзивне операторство Junin 5 за новим 25-річним контрактом участі у видобутку. Repsol повернула операційний контроль над Petroquiriquire, а Shell знову увійшла до проєктів Carito і Pirital.

Одночасно з'являються менші гравці, зокрема GeoPark, Hunt Oil та Fluxus Oil, Gas & Energy. North American Blue Energy Partners розширила свою діяльність до 17 видобувних та перспективних ділянок. Найшвидше додаткові барелі можна отримати зі старих родовищДо кінця десятиліття основне зростання, за оцінкою Rystad, має прийти не від будівництва гігантських нових проєктів, а від відновлення вже відомих родовищ.

Компанії можуть повертати в експлуатацію простоювальні свердловини, ремонтувати обладнання та проводити додаткове буріння там, де нафта вже видобувалася. Це так звані brownfield-проєкти — розвиток наявних активів. Вони зазвичай дозволяють отримати додаткову нафту швидше, ніж проєкти, які необхідно будувати практично з нуля.

Серед потенційних джерел зростання Rystad називає активи NABEP навколо озера Маракайбо, проєкти Chevron Petropiar та Petroboscan, родовище Eni Corocoro та блок GeoPark Bare. На окремих активах результат уже помітний. За оцінкою аналітиків, сукупний видобуток на колишніх пов'язаних з Petrozamora родовищах навколо озера Маракайбо зріс приблизно з 90 тис. барелів на добу наприкінці 2024 року майже до 200 тис. зараз.

Головна перешкода — лише кілька діючих буровихСаме тут стає видно, наскільки складним залишається шлях до 1,8 млн барелів на добу. За даними Baker Hughes, які наводить Rystad Energy, у серпні у Венесуелі працювали лише дві активні бурові установки. Венесуельське Міністерство вуглеводнів ставить набагато амбітнішу мету — близько 93 установок до 2028 року.

Rystad вважає, що для реалізації її власного сценарію країні знадобиться приблизно 50 діючих бурових до 2028 року і майже 80 до 2030-го. Розрив величезний. У SLB у Венесуелі знаходиться близько 15 установок, які потенційно можна повернути в експлуатацію приблизно протягом року.

Але для масштабнішого відновлення знадобиться ремонт старого обладнання, імпорт нових установок та повернення нафтосервісних компаній. Важка нафта ускладнює відновленняЩе одна особливість Венесуели — якість сировини. Близько трьох чвертей видобутку країни до 2028 року, за прогнозом Rystad, припадатиме на важку, надважку нафту та бітум.

Приблизно 60% виробництва має забезпечувати нафтове родовище Оріноко. Таку сировину складніше видобувати та транспортувати. Її часто необхідно змішувати з легшими вуглеводнями — розріджувачами, щоб зменшити в'язкість.

Тому для швидкого зростання недостатньо просто пробурити більше свердловин. Потрібні стабільні постачання розріджувачів, ремонт трубопроводів та обладнання, електроенергія та відновлення всього ланцюжка нафтосервісів. Чому прогноз 1,8 млн барелів поки не можна вважати гарантованимRystad прямо пов'язує свій прогноз з кількома умовами: інвестиції мають надійти фактично, бурові установки — повернутися до роботи, а сервісна галузь та інфраструктура — встигнути масштабуватися.

Аналітики також застерігають від змішування реальних інвестиційних зобов'язань та великих довгострокових планів. Наприклад, фігурована щодо North American Blue Energy Partners сума в $100 млрд, за оцінкою Rystad, відображає довгострокову потребу у фінансуванні, а не вже гарантований капітал, який буде вкладено найближчим часом. Тому найпереконливішими виглядають проєкти, пов'язані з конкретними діючими активами та операторами, які вже мають інфраструктуру та досвід роботи в країні.

Що може статися після 2030 рокуЯкщо відновлення наявних родовищ пройде успішно, у наступному десятилітті до зростання можуть підключитися більші нові проєкти. Rystad називає серед них Ayacucho 8 Chevron, Junin 5 Eni та нові блоки NABEP у нафтовому поясі Оріноко. В оптимістичному сценарії аналітичної компанії венесуельський видобуток до 2035 року може наблизитися до 2,58 млн барелів на добу.

Навіть такий рівень залишиться нижчим за історичні максимуми країни, що перевищували 3 млн барелів на добу, однак значно посилить роль Венесуели на світовому нафтовому ринку. Нафти достатньо — тепер питання в інвестиціях та обладнанніІсторія відновлення Венесуели незвичайна тим, що країні не потрібно спочатку шукати нову ресурсну базу. Основні запаси вже відомі.

Головне завдання — повернути здатність видобувати їх у значно більших обсягах. Тому наступні кілька років стануть перевіркою не геології, а економіки та виконання: чи справді Chevron та інші міжнародні компанії вкладуть заплановані мільярди, чи вдасться швидко збільшити парк бурових і чи зможе сервісна інфраструктура витримати масштабування. Якщо ці умови будуть виконані, прогноз у 1,8 млн барелів на добу до 2030 року виглядає досяжним сценарієм Rystad Energy.

Якщо відновлення буріння та інфраструктури затягнеться, повернення венесуельської нафти на ринок відбуватиметься значно повільніше. За матеріалами: Rystad Energy.

Exit mobile version