Рада ЄС схвалила "рамку" обмежувальних заходів проти Нігеру, де після держперевороту до влади прийшла хунта.
Обмеження мають "продемонструвати готовність ЄС накладати санкції на тих, хто підриває стабільність, демократію і верховенство права у Нігері та становить загрозу для миру й безпеки у регіоні", заявили у комюніке.
Погоджена "рамка" дозволить ЄС накладати санкції на відповідних осіб та компанії, що включатимуть замороження активів і заборону надання коштів, а також заборону в’їзду на територію ЄС для фізосіб.
У ЄС розраховують, що ці обмеження стануть внеском у зусилля Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS) з відновлення конституційного ладу в країні.
"ЄС від початку найрішучіше засудив державний переворот у Нігері. Сьогоднішнім рішенням Євросоюз посилює свою підтримку зусиль ECOWAS і надсилає чіткий сигнал: за військові перевороти доведеться платити ціну", – зазначив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Задля безперешкодного доступу в країну гуманітарної допомоги санкційний режим передбачає винятки відповідно до резолюції Радбезу ООН 2664.
Військовий переворот у Нігері стався 26 липня 2023 року. Законно обраний президент країни Мохамед Базум досі залишається під вартою.
Блок країн Західної Африки ECOWAS застосував економічні обмеження проти хунти і пригрозив військовою інтервенцією до Нігеру, якщо військові не повернуть владу законно обраному президенту. Втім, ці погрози так і не реалізували.
Переворот у Нігері зруйнував систему історичного впливу Парижа в колишніх колоніях Франції та Бельгії у державах на південь від Сахари.
Франції довелося забрати з країни свого посла, також Париж планує до кінця року повністю вивести військовий контингент, який був там у рамках співпраці для боротьби з тероризмом.