Бійці 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади просять присвоїти звання Героя України (посмертно) 22-річному Артуру Трофімюку – старшому сержанту гірсько-штурмового підрозділу бригади.
Відповідна петиція оприлюднена на офіційному сайті електронних петицій і зібрала майже 21 000 голосів, з необхідних 25 000.
В тексті петиції зазначено, що Артур народився й проживав у с.Сокиричі на Волині. Закінчив Одеський військово-морський ліцей і в 19 років підписав контракт зі 128-ою ОГШБр.
‘Впродовж двох ротацій у зоні ООС він швидко доріс до командира відділення – головної командної одиниці на полі бою. Перший бій повномасштабної війни підрозділ Артура дав 25 лютого 2022 року поблизу Мелітополя в Запорізькій області. Штурмовики зупиняли ворожу колону, яка чисельно переважала їх у кілька разів”, – зазначено в петиції.
Тоді боєць розстріляв російський БТР. За кілька днів після цього Артур особисто знищив три танки Т-72 з російської колони. Після стабілізації лінії фронту в березні – квітні 2022 року бригада почала локальні наступи й звільнила кілька сіл на Запоріжжі. Під час визволення Херсонщини восени 2022 року Трофімюк виконував обов’язки командира взводу, котрий вибув через поранення. Він і командував, і вів вогонь, і витягував поранених.
“У ході одного зі штурмів разом із трьома бійцями непомітно обійшов ворожу вогневу точку, яка була професійно укріплена, і знищив ціле відділення росіян. В іншому бою швидко зорієнтувався і одним пострілом із гранатомета спалив російський БТР, що раптово вискочив на позиції сусіднього підрозділу”, – розповідають побратими.
На Херсонщині Артур отримав контузію й перше поранення – осколок влетів йому під бронежилет у спину. У грудні 2022 року, під час боїв за Бахмут, Артур продовжував виконувати обов’язки командира взводу, отримав важку контузію, але відмовився йти в шпиталь. Коли підрозділ виводили на Соледар, особисто під вогнем завів заміну без жодних втрат.
Навесні 2023 року гірсько-штурмова рота утримувала крайні рубежі на околиці населеного пункту в Запорізькій області, які кілька разів переходили з рук в руки. Локація була добре пристріляна, а через особливості ландшафту росіяни могли непомітно підібратися до наших траншей на 150 метрів. 16 квітня Артур перевіряв місцевість за крайніми точками і потрапив під вогонь ворожого снайпера. Боєць загинув від кульового поранення в голову.
“Артуру мали дати Героя України і за Запоріжжя, і за Херсон, і за Бахмут. Тому що він реальний герой, котрий ніколи не падав духом і був для всіх прикладом”, – говорять бойові побратими.
Бійці звертаються до президента з проханням підтримати цю петицію й присвоїти старшому сержанту Артуру Трофімюку почесне звання Герой України (посмертно).
Підтримати петицію можна за посиланням
Джерело: 061.ua
