Уявіть собі: ви сидите вдома, гортаєте стрічку в соцмережах, і раптом бачите оголошення про миле бенгальське котеня за привабливою ціною. Або ж дзвонить телефон, і голос на тому кінці лінії повідомляє, що ваша картка під загрозою, але "ми з кіберполіції все виправимо". Здається, нічого підозрілого? Але за мить ваші заощадження зникають, а ви залишаєтеся з порожнім гаманцем. Це реальність онлайн-шахрайств, яка стає дедалі поширенішою в Україні.
За даними поліції, на підконтрольній території Запорізької області лише за минулий рік було зафіксовано 1 500 кримінальних проваджень щодо шахрайств. Загальна сума завданих збитків – понад 73 мільйони гривень. Для порівняння на 73 мільйона гривень можна капітально відремонтувати укриття у 8 школах, трьох дитсадках та запроєктувати відновлення 10 житлових багатоповерхових будинків.
«Пані Олена, не хвилюйтеся, ми ловимо шахрая»
Олена – пенсіонерка із Запоріжжя. Вона ще працює, оскільки на одну пенсію дуже складно прожити.
17 січня для неї мав бути звичайний день. Вона повернулася додому після зміни та зранку відсипалася, а вдень побачила, що в Telegram прийшло повідомлення про «допомогу від ООН» для пенсіонерів. Жінка зраділа, бо така допомога, вкрай необхідна. Вона перейшла за посиланням та заповнила анкету для допомоги.
Далі – дзвінок. Чоловік представився співробітником кіберполіції та пояснив, що співробітник банку намагається зняти з її картки гроші. Щоб його «спіймати», потрібно підтвердити вхід і виконати кілька дій.
“Пані Олена, не хвилюйтеся. Ми все контролюємо. Це рядова перевірка” – саме так говорив цей чоловік. Він говорив зі мною спокійно та ввічливо”, – згадує Олена.
Розмова тривала близько 20 хвилин. Увесь цей час чоловік тримав зв’язок з Оленою на лінії, підтримуючи контакт. Коли ж жінка зайшла в банківський застосунок, картка вже була «чорною». Гроші з кредитного ліміту зникали просто під час розмови. Загальна сума – понад 48 тисяч гривень
Вона одразу побігла до терміналу, який підтвердив зняття кредитних коштів. Жінка зателефонувала в поліцію та поспішила до банку. Але саме в цей день в місті була довготривала повітряна тривога, наступного дня вона знову стояла під дверима з 7 ранку. Проте знову не змогла потрапити до спеціалістів через тривогу й лише на третій день працівники її вже прийняли, видали довідку з випискою та пояснили, що вона не була застрахована від шахрайський дій та тепер їй доведеться оплачувати “тіло” кредиту та відсотки.
На цьому чорна полоса для Олени не за кінчилася За два тижні – приліт у її будинок в Космічному районі міста. В результаті ворожої атаки вибило вікна. Тепер в квартирі дуже холодно та темно.
«Я чудом залишилася жива після обстрілів та квартиру розбило. Жити треба. Я була в такому ступорі. Після атаки нам сказали, що поруч у школі будуть роздавати якусь допомогу, але я вже нічого не хочу. Це ж величезна сума, яку мені тепер потрібно погашати. Найстрашніше, що я так вляпалась. Вже не той вік», – промовляє вона з сумом.
Маленький пухнастик та ошукана родина
Ліза – молода мама в декреті. Зізнається, що дуже хотіла купити бенгальське кошеня та зраділа, коли побачила саме такого пухнастика в оголошенні на OLX не за всі гроші світу. Ліза сама написала продавчині з Києва в Telegram та попросила вислати додаткові фото та відео. Жінка вислала однотипні світлини, що збенетежило Лізу та вона подумала, що, ймовірно, заводчиця просто не мала часу, щоб зробити додаткові фото малюка. Продавчиня запевнила, що котик буде заброньований, якщо Ліза залишить завдаток у 100 доларів.
Але тут почалися "проблеми": кошеня не виїхало ввечері через брак місця, потрібно доплатити за ранкову доставку – ще 2000 гривень. Ліза відмовилася, знайшла водія на BlaBlaCar, який їхав з Києва до Запоріжжя.
"Вона з ним поговорила, але водій мені написав: вона хоче, щоб я здер з тебе ще грошей", – згадує дівчина, додаючи, що вдячна водію за чесність.
Врешті водій сконтактував з продавчинею та все нібито було добре, аж коли Ліза дізнається, що у визначений день та час ніхто не з’явився з тваринкою, а жінка перестала відповідати на телефонні дзвінки та заблокувала її.
Ліза одразу звернулася до поліції. Коли рахунки продавчині заблокували, вона вже сама вийшла на Лізу. Дівчина їй сказала, що не буде нічого робити, поки їй не повернуть гроші. Жінка врешті через свою сестру повернула завдаток і історія закінчилася позитивно. Ліза врешті купила омріяну кицьку, але невдовзі прийшлося віддати її сусіду, бо вони так і не змогли поладнати з іншим пухнастиком.
“Це вже не перша шахрайська історія зі мною. Раніше була неприємна ситуація з покупкою смартфону. Мене життя нічого не вчить, – сміється Ліза. – Але ця ситуація дозволила мені багато чого осмислити. Моя особиста порада, що як тільки тебе починають підганяти, треба зупинятись”.
Які схеми використовують шахраї
Онлайн-шахрайство – це не просто дрібні афери, а справжня епідемія цифрової епохи. У Запорізькій області найпоширенішими є несанкціоноване списання коштів (252 випадки), цивільно-правові афери (306) та фейкові акції допомоги (102). За гендерною складовою, серед потенційних жертв у Запорізькій області жінки становлять 53%, чоловіки – 47%, а вікова структура показує, що найвразливішими є люди 45+ років (631 випадок), за ними 25-45 років (521) та молодь до 25 (145).
Чому ж ця проблема набирає обертів? Про це ми поспілкувалися з експертами Центру протидії шахрайствам при ГУ Нацполіції у Запорізькій областію
Ольга Демяненко, слідча Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, працює в Центрі протидії шахрайствам майже два роки.
Найпоширенішою схемою залишається псевдобанківський дзвінок. Людині телефонують нібито з банку або кіберполіції і повідомляють, що її кошти «намагаються зняти» або «на неї оформлюють кредит». Далі пропонують терміново переказати гроші на «безпечний рахунок» чи підтвердити операцію кодом із SMS. Усе відбувається під тиском часу і страху: «якщо не зараз, то втратите все». Саме терміновість і страх є ключовими важелями впливу, а після переказу кошти миттєво розподіляють по десятках карток-дропів, що суттєво ускладнює їх повернення
«На шахрайство дуже часто використовують дропів. Дропи – це люди, які їм продають свої власні банківські карти. Тобто шахрай ніколи в житті не буде давати свою банківську картку, аби на неї були переказані кошти. Люди продають свої банківські карти, аби на них були просто зарахування коштів. Коли потерпілі кажуть, що мої кошти пішли на банківську карту, я знаю, хто її власник – це не власник. Це дропер, який колись свою карточку продав. Ця особа не є шахраєм. Вона просто колись була власником цієї картки», – каже слідча центру проиидії шахрайствам Ольга Демяненко
Друга велика група – фішинг під виглядом допомоги або офіційних структур. Це повідомлення про «виплати від ООН», «грошову допомогу переселенцям», «компенсації» чи «блокування картки». Людина переходить за посиланням, вводить особисті дані, а далі отримує дзвінок від псевдопрацівника банку чи силових органів.
“Звернень стає дедалі більше, тому що шахраї зараз дуже активно маскуються під допомогу великих гуманітарних фондів. І зрозуміло, чому це відбувається, адже зараз дуже багато переселенців, дуже багато людей, які втратили житло, яким дійсно ця допомога потрібна”, – пояснює слідча.
Третій напрям – шахрайства на онлайн-платформах і “заробіток в інтернеті”. Це продаж неіснуючих авто з Європи, особливо для військових чи техніки з передоплатою, фейкові розплідники тварин, пропозиції «ставити лайки за гроші» або інвестувати у криптобіржі. Схема часто починається з невеликого успіху – людині можуть навіть переказати символічну суму, щоб викликати довіру, а потім вимагати більших внесків. Поліція фіксує, що молодь частіше потрапляє саме на такі «онлайн-заробітки», тоді як старші люди – на дзвінки від псевдопрацівників банку чи силових структур. Шахраї також дедалі активніше використовують новітні технології – ШІ, діпфейки
Також ще одією з досить розповсюджених схем є шахрайства під виглядлм “СБУ” Людям дзвонять та починають випитувати, скільки в них коштів заощаджених є за все життя. Це пояснюють необхідністю здійснити перевірку нелегальних коштів. Гроші пропонують віддати спецслужбам “на перевірку”, погрожуючи кримінальними справами. Гроші передають так званому “кур’єру”, який також може бути жертвою шахраїв. І далі ці кошти ідуть через обмінники на криптогаманці.
Суми втрат у потерпілих стартує від від 3 до 300 тисяч гривень та більше. Постраждалими є люди абсолютно різного віку – від 20 до 70+.
В поліції наголошують, що прям абсолютно нових схем немає, а досить часто шахраї адаптовують старі схеми, типу "родич в біді" до нових реалій. Правоохоронці наголошують, що професійні аферисти мають й артистичні здібності й певні навички психологічного аналізу. Наприклад, згадують історію, коли потерпілій жінці шахрай розказував, як раз за постраждалого сина, що потрібно віддати кошти для його допомоги. З жінкою так довго “працювали”, що вона вже приготувала гроші та лише на сходах в під’їзді зрозуміла, що ніякого сина в неї немає, а народила вона доньку. Часто люди самостійно розказують шахраям деталі свого життя, які вони використують для реалізації злочинних планів. Так, один шахрай з’ясував у дружини деталі, щодо загубленої барсетки її чоловіка, а потім сам же чоловіку телефоном описав по деталям цю барсетку та просив надати йому грошову винагороду за псевдо “знайдену” барсетку.
Більшість шахрайських схем працюють лише тому, що люди поспіхом виконують інструкції незнайомців. За словами поліцейських, головне правило – ніколи не вводити дані картки на сторонніх ресурсах і не виконувати команди під час дзвінка.
«В першу чергу – не вводити ні на яких фішингових посиланнях дані своєї банківської картки, навіть номер. Коли вам дзвонять з якогось невідомого номеру, ні в якому разі не треба діяти, як вас просять. Натисніть один, натисніть решітку – цього робити не можна, бо ви передаєте доступ до мобільного банкінгу», – пояснює Ольга Демяненко
Окремо слідча підкреслює важливість перевірки будь-якої інформації, навіть якщо вона стосується підтримки міжнародних фондів чи гуманітарної допомоги.
«Будь-яку інформацію, навіть таку банальну: “Я там в біді, дай грошей” – перевіряйте її. Можна просто скинути кошти, а потім ти дзвониш комусь – і все добре. Потрібно розуміти, що допомога ООН чи інших благодійних фондів, вона не приходить в телеграм. Потрібно перевіряти це на офіційних сайтах», – говорить Дем’яненко.
Якщо ж гроші вже переказані, потрібно негайно звертатися до поліції та банку, адже у перші хвилини ще є шанс заблокувати транзакцію. Вже після зарахування переказу повернути гроші вкрай складно, оскільки зазвичай суми шахраї дроблять на дроп-карти. В окремих випадках банки можуть повертати втрачені сумки, але не у випадках фішингу, коли людина сама передала персональну інформацію – номер банківської картки, СVV-код, входи в банкінг та інше.
Чому ми віримо: що кажуть психологи щодо причин довіри до шахраїв
Журналісти 061 звернулися до психологів, щоб вони допомогли нам розібратися, чому люди схильні довіряти незнайомим людям та виконувати їх вказівки та які психологічні “гачки” застосовують зловмисники.
Перш за все психологи кажуть: ключ до розуміння онлайн-шахрайства – не в грошах, а в стані людини в моменті. Більшість із нас зараз живе у хронічному стресі. Повітряні тривоги, нестабільний сон, фінансові труднощі, тривога за близькихусе це виснажує нервову систему. Психологиня Олена Лахно пояснює, що будь-який стрес знижує когнітивні функції, здатність аналізувати, сумніватися, перевіряти. У такому стані людина швидше приймає рішення, бо хоче якнайшвидше зняти напругу.
Друга причина – базова довіра, яка закладається ще в дитинстві. У складні моменти ми підсвідомо шукаємо того, хто «знає краще» і може взяти ситуацію під контроль
“Зазвичай вони ж мають такий психологічний тиск. Тобто це може бути людина, яка зараз соціально незахищена або не впевнена в собі. А іноді це можуть бути люди, які звикли до директивних настанов, коли їм щось кажуть більш компетентні люди. І тоді вони нібито дослухаються до цієї інформації”, – пояснює Олена Лахно
Якщо співрозмовник говорить впевнено, називає вас на ім’я, використовує професійну лексику і створює відчуття компетентності – мозок сприймає це як сигнал безпеки. Логіка відступає, а довіра активується. Саме тому навіть освічені, раціональні люди можуть стати жертвами.
Третій фактор – емоції. Шахраї майже завжди працюють через дві базові емоції: страх або надію. Страх – «ваш рахунок заблоковано», «син у поліції», «зараз знімуть гроші». Надія – «ви виграли», «отримаєте допомогу», «легкий заробіток». Коли емоція різко підвищується, активується права півкуля мозку – емоційна, імпульсивна. У цей момент критичне мислення буквально вимикається. Саме ефект раптовості і терміновості – головна зброя аферистів.
“Зараз матеріальне становище багатьох людей дуже складне. І шахраї, вони знають про це і пропонують якісь більш вигідніші варіанти. І людина в пошуку, як їй зекономити насправді, як їй вижити, вона потрапляє на такі махінації”, – каже Олена.
Ще одна психологиня Ліна Дудіна додає: українське суспільство зараз живе у стані виживання. А в стані виживання людина шукає швидких рішень.
“Наразі українське суспільство, особливо мешканці прифронтових зон, зон бойових дій є найбільш вразливими категоріями та ідеальними жертвами для шахраїв”, – каже Ліна Дудіна.
Якщо немає стабільності, хочеться бодай якоїсь опори навіть якщо це «гарантований виграш» або «допомога від міжнародної організації». У цьому стані знижується поріг критичності, підвищується тривожність і з’являється імпульсивність. Людина чіпляється за будь-яку можливість покращити ситуацію.
Що радять психологи? Найперше – пауза. Якщо виник хоча б мінімальний сумнів, потрібно буквально зупинитися. Сказати: «Я зараз не можу говорити, передзвоніть пізніше». Вийти з розмови. Зробити кілька глибоких вдихів. Перемкнути увагу. Дати мозку час повернутися в раціональний режим. Навіть 5–10 хвилин можуть кардинально змінити рішення.
Друга рекомендація – проговорювати сценарії наперед. Обговорити з батьками або дітьми, що робити, якщо подзвонять вночі і скажуть, що «родич у біді». Домовитися про правило: спочатку кладемо слухавку, потім передзвонюємо рідним самостійно. Психологи називають це створенням «антисценарію». Коли людина вже має готовий алгоритм дій, її значно складніше вибити з рівноваги.
І нарешті – зняти сором. Люди часто мовчать про шахрайство, бо відчувають провину. Але шахраї працюють професійно, за чіткими скриптами, використовуючи соціальну інженерію. Потрапити в пастку – не означає бути дурним. Це означає бути вразливим у конкретний момент. А в умовах війни таких моментів у кожного з нас – більше, ніж хотілося б.
Джерело: 061.ua