Запоріжжя

«Нам тварин приносили зі смітників, з підвалів»: історія зоомагазину у Запоріжжі, який допомагає прихистити тварин з прифронтових міст

Катерина Волкова, маючи за плечима 13 років зооволонтерського досвіду, наважилася створити власний бізнес. Так в Запоріжжі з’явилися магазини зоомережі «Фунтік». Під час повномасштабного вторгнення магазини не припиняли свою роботу ні на день, незважаючи навіть на отримані пошкодження. внаслідок ракетних атак. За цей час сама Катерина прихистила у власному будинку три десятки тварин, з яких більшість – врятовані собаки та коти з прифронтових міст Запорізької області. Ми дізнавалися у керівниці зоомагазинів про волонтерські ініціативи, зміну цінностей у клієнтів та які виклики долає місцевий бізнес під час війни.

Як війна змінила цінності і вплинула на роботу зоомагазинів

"Коли ви відчуваєте любов до тварин, це стає вашим покликанням", – починає розповідь власниця зоомагазину, яка перетворила свою пристрасть до домашніх улюбленців на успішний бізнес. Відкривши свій перший магазин у 2017 році, вона не могла уявити, які випробування чекають її попереду.

В 2022 році вона планувала відкрити четвертий магазин «Фунтік». На його облаштування родина взяла в борг велику суму коштів і до останнього відмовлялася вірити в загрозу великої війни. Відкриття магазину припало на 23 лютого, а вранці наступного дня розпочалося повномасштабне вторгнення.

Попри всі труднощі, Катерина з гідністю впоралася з ними, продовжуючи працювати без вихідних, щоб забезпечити тварин кормами та необхідними товари. Війна принесла не тільки матеріальні збитки її магазинам, а й вплинула на логістику та зменшила кількість покупців. Незважаючи на складнощі, жінка знаходила в собі сили рухатися далі.

Позаторік два магазини отримали пошкодження внаслідок ракетних атак. В одному – на проспекті Соборному – вибило скло, пошкодило рами та повипадали товари з прилавків. В іншому на Сталеварів – вивернуло ролети, рами, двері. Вночі зателефонували з охоронної організації, а за декілька годин почали з’являтися в мережі фото з наслідками обстрілів у Запоріжжі. Катерина зауважує, що найголовніше – життя і здоров’я людей, а будь-які пошкодження вони не є суттєвими і немає через що засмучуватись.

«З фінансами стало гірше, але ви ж розумієте, що змінилися цінності. Коли раніше ти там хотів собі купити телевізор, то зараз ти сидиш і думаєш, та ні, я краще захисникам ці гроші перекину. І це варіант того, що в майбутньому ми купимо цей телевізор набагато більшим, ніж якщо придбати його зараз. А що якщо, ти змушений будеш евакуюватись, то ви його з собою ж точно нікуди не заберете», – зазначає вона.

Близько 30% персоналу змушені були виїхати через війну. Велике навантаження припало на тих співробітників, які залишилися.

«Покупців стало значно менше. А особливо це стало відчутно по зменшенню середнього чеку на смаколики, ліжечки та все інше. А ще багато тварин повивозили, зокрема, тих, що потребували більш дорогого товару. Зараз ми бачимо тенденцію, що люди звикли і більш повертаються до життя, до якихось маленьких радощів. Люди намагаються купити щось для своїх тваринок, щоб їх порадувати, а це в свою чергу приносить їм самим радість і задоволення», – пояснює керівниця.

Зараз у магазинах практично немає тварин на продаж через відсутність попиту. Проте навесні 2022 року в магазини люди несли своїх домашніх улюбленців в клітках та благали їх забрати, бо інакше просто кинуть їх біля сміттєвого баку. Магазини були переповнені цими клітками і сама власниця все забирала і забирала додому тварин.

«Нам тварин приносили зі смітників, з підвалів. Було таке ще, коли поїхав в Маріуполь, прямо так от заносять клітку з хом’яками. Аж сльози на очі навертаються, коли про це згадую. Одного дня я зловила себе на думці, що я все заношу і заношу тварин, а їх настільки багато, що я не знаю рахунку. Просто стоїть купа мисок, купа лотків. І багато було поридистих тварин. І їх же не можна віддати просто кому завгодно. І ти розумієш, що в тебе воно є, а тобі якось треба прилаштувати. І не будь-кому, а адекватним людям і це була проблема», – зазначає Катерина.

Хтось з клієнтів зоомагазину саме в цей період часу прилаштував в свою оселю покинуту кішку чи гризунів.

«У нас були клієнти, які забрали тварин додому, а потім приходили через декілька місяців, показували фото, як вони здружилися і все в них гаразд. Буває таке, що тобі дзвонять: «а я у вас там три роки тому брав тварину..» І ти такий вже напрягся, ну все зараз мені її повернуть. А людина в слухавці каже, що там щось вилізло, поруч немає ветеринара і потрібна консультація, що робити.Або ж клієнти дзвонять і кажуть, ми там кудись поїхали, тут взагалі нічого нема, ви можете вислати. І в такі моменти ти радієш, що ця тварина в родині, в неї все гаразд, про неї піклуються відповідальні власники», – каже підприємиця.

В зоомагазині зазначають, що завдяки великому досвіду роботи, вони мають розуміння, що ефективніше чи краще працює і можуть надавати фахові поради відвідувачам. Співробітники зауважують, що лікарські засоби мають виписувати ветлікарі та необхідно відповідально ставитися до таких призначень. Проте бувають випадки, коли людина через брак коштів не може собі дозволити відвідувати ветклініку, а тварині просто необхідно допомогти прямо зараз. Лише у випадку виключень можуть по симптомам рекомендувати щось, проте немає гарантії, що це спрацює на 100%.

Волонтерські ініціативи: підтримка тварин в прифронтовому Оріхові та збори для військових

А ще «Функтік» активно підтримує зооволонтерів, що опікуються бездомними чи покинутими тваринами в прифронтовому Оріхові. Зоомагазини допомагають збирати посилки – сухий корм, ліки, теплі речі, посуд. Катерина також забирає до себе тварин, яких рятують під час своїх поїздок волонтери.

«Мені пощастило познайомитись з дуже чудовим волонтером, який мені дзвонить і каже: «я от буду зараз їхати, чи вам когось привезти?». У мене вже 31 тварина є – собаки і коти. Нещодавно мені привезли собаку з цуценятами, а до цього котиків. Я на все це дивлюсь і розмірковую, що взагалі-то ще ось тут фізично можна знайти місце для клітки. І звичайно, що я погоджуюсь і кажу: «давай, кого спіймаєш, того привези». Я намагаюся не роздумувати, а що буде потім. Кожного дня щось десь трапляється. Коли ти про це думаєш, то морально помираєш. Мені притулок «ШАНС» надає можливість безкоштовно їх стерилізувати. Потім ми вивішуємо об’яви на наших магазинах про те, що є можливість прилаштувати тварину в сім’ю. Якщо це спрацьовує, то у мене є можливість забрати та прилаштувати до себе ще когось. На щастя, я живу у дачному будинку за містом», – каже власниця магазинів.

Жінка жартує, що її чоловік вже зі страхом дивиться, коли вона несе щось додому в контейнері-переносці. А ось маленька донечка завжди рада появі нових тварин.

Ранок Катерини розпочинається о 5 годині з прогулянок та годування всіх чотирилапих. Прогулянку з собаками в родині жартома називають «оленярством», бо грядка песиків віддано слідує за господаркою. Найбільший з них – кане-корсо, якого свого часу привезли їй з КП «Побутовик». Собака був дуже хворим і побитим. Комунальники планували приспати його, проте Катерина врятувала життя тварини. Зараз він почувається добре в новій люблячій родині, де його називають не інакше, як «бубочкою».

На жаль, за словами Катерини, останнім часом дуже велика рідкість, коли хтось забирає в сім’ю безпритульних тварин, а особливо коли мова йде про безпородних собак та котів. І жодні красиві фото, платні пости зооволонтерів не спрацьовують.

«Я сама віддала зооволонтерству близько 7 років життя і я знаю, як важко їм живеться. Люди всю свою енергію, сили, ресурси і кошти цьому віддають. Я знаю, як це, коли в тебе немає відпочинку.Ти приїжджаєш додому, а в тебе серце розривається, бо в тебе 150 дзвінків. Ти 25 разів допоміг людям, а на 26 не зміг і тебе вже ненавидять, проклинають та все інше. Через це вони просто вигорають. Так сталося і зі мною. У мене там була серйозна операція на коліна і я припинила цю діяльність і повертатися в це не хочу. Я допомагаю тваринам сама, ніде не пишу, що мені потрібні кошти на корм чи ліки, не беру гуманітарний корм, бо знаю, що хтось може казати, що я їм торгую. Мені не потрібне чуже. Я зараз роблю стільки, скільки можу і мені ніхто не може за це дорікнути», – каже наша героїня.

Крім цього, Катерина Волкова самостійно та через свої магазини підтримує волонтерські збори на підтримку захисників. Відвідувачів закликають приносити прямо до магазинів металеві банки для окопних свічок, пластикові кришечки, теплі шкарпетки, трикотажний чистий одяг для госпіталю та багато чого іншого.

«Ми збираємо все. Там хтось написав з дівчат, що збирають банки під мазі, комусь потрібно терміново знайти берці, комусь необхідні банки на окопні свічки. Всі мої знайомі волонтери вони щось збирають. Те, що на постійній основі, ми викладаємо про це інформацію в наших соцмережах. Ми багато всього збираємо. Зараз є потреба у густому варенні чи джемі. Потрошки по 2-3 баночки люди приносять. Неможливо спрогнозувати, що ми будемо збирати завтра. Але це добре, коли ти чимось зайнятий і не читаєш весь час новини. Від того, що я їх прочитаю нічого не зміниться, а так я щось корисне роблю», – каже підприємниця.

Катерина говорить про труднощі, з якими їй довелося зіткнутися, включаючи зниження доходів та збільшення витрат на утримання магазинів. Проте, незважаючи на всі виклики, вона продовжує працювати з непохитною вірою в краще майбутнє та з любов'ю до кожної тварини, яка перетинає поріг її магазинів.

«В роботі мені допомагають цінності. Я чесна людина, я ненавиджу брехати, щось пропихувати. Для мене дуже важлива повага до людей. А ще я просто люблю багато працювати. Я зросла в такій родині, де багато працюють і мені так зручно. Для мене прямо досить дивно мати три і навіть два вихідних», – каже наостанок Катерина.

Джерело: 061.ua

Exit mobile version