Суху Московку більшість запоріжців знають як «Червону річку» або «краснючку». Все завдяки червоному кольору, який вона набувала через наявність шламонакопичувачу між Капустяним кладовищем і промзоною. Сюди промислові підприємства Запоріжжя десятками років скидували стоки, але в 2015 році вода у річці стала прозорою. Про «краснючку» зараз нагадує місце впадіння Сухої Московки у р. Дніпро, де після підриву росіянами Каховської ГЕС і падіння рівня води утворились коси, півострови червоного кольору схожі на марсіанські пейзажі.
Як зараз виглядає дельта Сухої Московки – далі у фоторепортажі 061.
Для екологів червоне забарвлення узбережжя в районі гирла Сухої Московки є досить очікуваним. Спеціаліст з екологічної безпеки мережі «Довкола» Максим Сорока каже, що стічні води промислових підприємств містять велику кількість заліза і його сполук, алюмосилікатів. У місці впадіння Сухої Московки в Дніпро швидкість води різко падала і ці забруднюючі речовини осідали. Їх намулення відбувалось десятиліттями.
– Сполуки заліза знаходились на дні і під товщею води вони не мали доступу до кисню. Коли вода пішла, з’явилась висока температура, волога і кисень. Відповідно це залізо почало окислюватись і набувати колір іржі, – пояснює Максим Сорока.
Він додає, що у залишкових водах Каховського водосховища збільшення вмісту заліза у воді під час громадського моніторингу не виявлено. Сорока наголошує, що найбільшу небезпеку сполуки заліза становлять для якості повітря і застерігає запоріжців від відвідування дельти Сухої Московки.
– З точки зору екологічної безпеки, то є більша загроза не водним ресурсам, а саме якості повітря. І я радив би взагалі цю територію огородити. Саме механічне пошкодження від ходіння, їзди на мотоциклах буде пришвидшувати руйнацію верхнього шару, який містить велику кількість окисленого заліза, і воно буде легше потрапляти в повітря. Чим менше ми механічно будемо пошкоджувати цю територію, тим менше окисленого заліза і інших сполук буде у повітрі, яким дихають запоріжці. Це стане поступово місцем пилоутворення і не просто пилу, а пилу, що містить велику кількість окисленого заліза і інших окислених сполук. Якщо почне дути цим залізним вітром, в цьому випадку будуть збільшені ризики захворювання населення на гострі респіраторні захворювання і захворювання верхніх дихальних шляхів, – каже спеціаліст з екологічної безпеки.
Дослідження ґрунту берегової лінії, що оголилась після зникнення Каховського водосховища, проводили спеціалісти екоінспекції. Вони відібрали шість проб і надали результати департаменту захисту довкілля ЗОВА, але наразі є проблема з оцінкою цих результатів.
– Проблема в тому, що на сьогодні ніхто не може оцінити ці результати. Ми звернулись з цими результатами до Держпродспоживслужби, яка за повноваженнями повинна давати оцінку. Але там кажуть, що немає того нормативного документу, який визначає, наскільки воно може відклонятись, не може визначити в нормі чи не в нормі. Але на сьогодні ми чекаємо ще результатів від чеської організації «Арніка». Вони виїжджали разом з екоінспекцією і відбирали проби, вони ці проби забирали в Чехію в сертифіковану лабораторію. Наступного тижня планується проведення круглого столу, де презентують результати. Можливо у них будуть якісь результати, тому що в них є свій досвід роботи в цьому напрямку, вони займались відновленням територій після виходу радянської армії з Чехії. Можливо вони зможуть надати оцінку, виходячи з європейських нормативів, тому що у нас українських не прийнято, – повідомив у коментарі 061 директор департаменту захисту довкілля ЗОВА Антон Петрухін.
Джерело: 061.ua