Після руйнування Каховської ГЕС проблема водопостачання півдня України не зводиться лише до відновлення однієї дамби. Науковці НАН України моделюють сценарії водної безпеки регіону з урахуванням клімату, аграрного сектору, промисловості та підземних вод. Національна академія наук України представила перші результати міждисциплінарного дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС.
Науковці аналізують, як забезпечити водну безпеку півдня країни після втрати Каховського водосховища. Дослідження виконується за державним замовленням Міністерства освіти і науки. У роботі беруть участь фахівці у сфері гідрології, кліматології, гідробіології, геології, економіки, дистанційного зондування Землі та меліорації.
У НАН підкреслюють, що руйнування Каховської ГЕС стало викликом не лише для екології, а й для водопостачання, енергетики, промисловості, сільського господарства та економіки регіону. Тому майбутні рішення мають враховувати весь басейн Дніпра, а не лише питання відновлення одного об'єкта. Одним із ключових висновків стало те, що у дуже маловодні роки дефіцит води може ставати системним і охоплювати дедалі більшу частину басейну Дніпра.
Науковці вважають, що проблему Нижнього Дніпра неможливо вирішити лише інженерним відновленням Каховського водосховища. Для оцінки різних сценаріїв науковці розробляють веборієнтовану інформаційно-аналітичну систему Dnipro-WEB. Вона має допомогти державним органам працювати з прогнозами водності, дефіциту води, кліматичними сценаріями та наслідками управлінських рішень.
Кліматичні розрахунки показують стійку тенденцію до підвищення температури повітря та зростання ризиків дефіциту опадів у південних регіонах України. Це означає, що водний дефіцит на півдні є не лише наслідком руйнування ГЕС, а й довгостроковою кліматичною проблемою. Окремо науковці дослідили територію колишнього Каховського водосховища за допомогою супутникових даних.
Навіть при максимальному наповненні залишкових водойм об'єм води становив лише близько 12% від попереднього об'єму водосховища. Такі водойми мають екологічне значення, але не можуть виконувати функцію регіонального джерела водопостачання. Суттєві зміни зафіксовані й у сільському господарстві.
За даними супутникового аналізу, найдраматичніші наслідки спостерігаються в Херсонській області. У 2024 році під окупацією перебувало понад 71% території області, а втрати площ під окремими сільськогосподарськими культурами сягали від 71% до 98%. Науковці зазначають, що навіть при відновленні подачі води аграрний сектор не зможе автоматично повернутися до довоєнного стану.
Для цього потрібні безпека територій, розмінування, відновлення інфраструктури, інвестиції та сучасні водозберігаючі технології. Ще один можливий ресурс — підземні води. Для семи водогосподарських ділянок Нижнього Дніпра науковці створили моделі основних водоносних горизонтів та провели ревізію їхніх ресурсів.
Попередні результати показують значний потенціал підземних вод, але їх використання потребує додаткових досліджень, контролю якості та науково обґрунтованих схем експлуатації. У Дніпропетровській області проблему питного водопостачання вдалося значною мірою стабілізувати завдяки новим водогонам. Для Запорізької області питання залишається складним, а для Херсонської області одним із ключових резервів можуть стати саме підземні води.
Наступним етапом роботи стануть рекомендації для державних рішень. Йдеться про нову водну політику півдня України, яка має враховувати кліматичні ризики, потреби населення, сільського господарства, промисловості, екологічний стік, енергетику та економічну вартість кожного сценарію. За матеріалами: НАН України
