Держава знову не змогла продати Одеський припортовий завод: до закінчення прийому заявок 18 жовтня жоден інвестор не зареєструвався на аукціон зі стартовою ціною 4,3 млрд гривень. При цьому законсервоване підприємство, за оцінкою голови Фонду держмайна Дмитра Наталухи, продовжує обходитися державі приблизно в 62 млн гривень щомісяця. Є й несподівана деталь.
За словами Наталухи, американські компанії, які раніше обіцяли брати участь у торгах, останніми днями попросили дочекатися виборів у США 3 листопада. Однак це пояснення керівника ФДМУ, а не незалежно встановлена причина відсутності заявок. Згідно з офіційними даними «Прозорро.
Продажі», прийом пропозицій завершився 18 жовтня о 20:00. Аукціон було призначено на 19 жовтня, але через відсутність учасників отримав статус «Аукціон не відбувся». Чому американські інвестори передумали купувати заводГолова Фонду державного майна Дмитро Наталуха прокоментував результати приватизації ввечері 18 жовтня.
За його словами, ще незадовго до завершення прийому заявок перспективи продажу виглядали багатообіцяючими. Потенційні інвестори з США надсилали листи, в яких обіцяли взяти участь в аукціоні та запропонувати принаймні стартову ціну. Проте за останні два-три дні ситуація змінилася.«Давайте дочекаємося 3 листопада», — таку фразу, за словами Наталухи, він найчастіше чув від представників американських компаній.
На 3 листопада в США призначені проміжні вибори до Конгресу. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», голова ФДМУ пов'язав відсутність заявок із політичною невизначеністю в Сполучених Штатах. Наталуха зазначив, що інвестори оцінюють перспективи вкладень на 15–20 років уперед, тоді як політична позиція ключового міжнародного партнера може суттєво змінитися за короткий час.
За його оцінкою, для деяких потенційних покупців політичні ризики виявилися менш передбачуваними, ніж навіть воєнні. При цьому самі американські компанії публічно не підтвердили, що відмовилися від участі саме через майбутні вибори.62 млн гривень щомісяця: скільки коштує утримання заводуВідсутність покупця означає, що державі доведеться й надалі фінансувати утримання законсервованого підприємства. За словами Наталухи, сьогодні на ці цілі потрібно близько 62 млн гривень щомісяця.
Якщо витрати збережуться на такому рівні протягом року, їхня загальна сума становитиме приблизно 744 млн гривень. Це розрахунок на основі наведеної керівником ФДМУ місячної суми, а не затверджений річний бюджет підприємства. Голова фонду пояснив, що зараз важко визначити, коли Одеський припортовий завод зможе самостійно покривати хоча б частину витрат за рахунок перевалки вантажів.
Перспективи підприємства залежать, зокрема, від безпеки судноплавства в Чорному морі та можливості стабільної роботи портової інфраструктури. Тому перед державою стоїть питання не лише про пошук нового покупця, а й про те, скільки коштів знадобиться на подальше утримання ОПЗ.4,3 млрд за акції та ще 500 млн на модернізаціюНа продаж виставлявся державний пакет розміром 99,5667% акцій Одеського припортового заводу. Стартова ціна становила 4 308 275 796 гривень без ПДВ.
При цьому купівля акцій передбачала додаткові зобов'язання. Згідно з офіційними умовами приватизації, майбутній інвестор мав вкласти не менше 500 млн гривень у модернізацію підприємства та підвищення його енергоефективності. Таким чином, покупцеві належало не лише заплатити кілька мільярдів за державний пакет акцій, а й окремо профінансувати відновлення та оновлення виробничих потужностей.
Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області. Це велике хімічне підприємство, що спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, а також перевалці хімічної продукції через морський термінал. Під час повномасштабної війни основні виробничі потужності заводу перебувають у режимі консервації.
Чому завод не можуть продати вже багато роківНинішня спроба приватизації далеко не перша. У 2016 році підприємство двічі виставляли на продаж. Спочатку стартова ціна становила 13,175 млрд гривень, потім її знизили до 5,16 млрд.
Однак обидві спроби завершилися безрезультатно. У листопаді 2025 року держава знову намагалася продати ОПЗ — за 4,488 млрд гривень. Тоді на аукціон також не надійшло жодної заявки.
Одним із факторів, що ускладнювали приватизацію, довгий час залишалися боргові спори з компаніями групи Ostchem Дмитра Фірташа. Незадовго до нинішнього аукціону Фонд держмайна представив юридичний аналіз відповідних зобов'язань. Як раніше повідомляв «Курс України», фахівці оцінили пов'язані з цим ризики для потенційного інвестора як низькі.
Тим не менш нова спроба продажу також не привернула учасників. Що тепер буде з Одеським припортовим заводомПісля чергового аукціону, що не відбувся, Фонду державного майна належить визначити подальшу долю підприємства. Наталуха повідомив, що відомство заздалегідь розглядало запасні сценарії на випадок провалу торгів.
Однак для вибору остаточного рішення необхідно додатково оцінити ситуацію. Поки невідомо, коли оголосять наступний аукціон, чи зміниться стартова ціна і чи повернуться до переговорів потенційні американські інвестори після виборів 3 листопада. Таким чином, Одеський припортовий завод залишається в державній власності.
А поки нового покупця немає, утримання законсервованого підприємства, за оцінкою керівника ФДМУ, продовжує вимагати близько 62 млн гривень щомісяця. За матеріалами: «Прозорро. Продажі» — офіційний результат приватизаційного аукціону, «Інтерфакс-Україна» — заява Дмитра Наталухи від 18 жовтня 2026 року, Фонд державного майна України — умови продажу Одеського припортового заводу.
