Китай отримує від Росії не лише озброєння та технології, а й практичні знання про ведення сучасної війни. Особливий інтерес для Пекіна становить російський досвід повітряно-десантних операцій, управління військами, застосування безпілотників та протидії технологічно оснащеному противнику. Про це пише The Economist, аналізуючи поглиблення військового співробітництва між Москвою та Пекіном.
Народно-визвольна армія Китаю десятиліттями не брала участі у великому збройному конфлікті, тому бойовий досвід російських військових став для неї цінним джерелом інформації. Спільні навчання також дозволяють китайським підрозділам відпрацьовувати операції в різних кліматичних умовах і далеко від національних кордонів. За даними Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень RUSI, Росія погодилася озброїти та навчити китайський повітряно-десантний батальйон.
Угоди передбачають постачання десантованої бронетехніки, протитанкових самохідних установок, бронетранспортерів, командних машин, безпілотників та спеціальних парашутних систем. Зокрема, йдеться про 37 бойових машин десанту БМД-4М, 11 самохідних протитанкових установок «Спрут-СДМ1» та 11 бронетранспортерів БТР-МДМ «Ракушка». Російські фахівці мають підготувати китайських військовослужбовців до десантування техніки, управління вогнем та маневрування у складі підрозділу.
Китай також отримує технології, які дозволять у подальшому локалізувати виробництво та модернізувати подібні системи. У КНР передбачається створити центр технічного обслуговування російської техніки та передати йому необхідну документацію. Окремий напрям співробітництва пов'язаний з автоматизованою системою управління повітряно-десантними операціями.
Розслідування The Insider показало, що «Рособоронекспорт» передавав Китаю технічну документацію щодо системи захищеного зв'язку, планування операцій та цілевказівки. Митні дані підтверджують постачання документів на мільйони євро. Найбільшу цінність для Пекіна може становити не сама російська техніка, оскільки Китай уже виробляє сучасні зразки озброєнь, а підготовка, командні процедури та реальний бойовий досвід.
Російські повітряно-десантні війська брали участь у повномасштабній війні проти України, тоді як китайська армія не має порівнянного досвіду сучасних масштабних бойових дій. Отримані навички потенційно можуть бути використані в операції проти Тайваню. Висадка великого морського десанту на острів вважається надзвичайно складною через обмежену кількість придатних пляжів.
Альтернативою може стати швидке захоплення аеродромів, портів та інших об'єктів повітряно-десантними підрозділами з бронетехнікою. При цьому російський досвід дає Китаю можливість вивчати не лише успішні рішення, а й помилки. Спроба російських військ захопити аеропорт Гостомель на початку повномасштабного вторгнення показала вразливість десанту, який діє без достатньої бронетехніки, вогневої підтримки та надійного постачання.
Військове зближення двох країн розвивається на тлі зростаючої залежності Росії від китайської промисловості. Пекін постачає російському оборонному сектору верстати, електроніку та інші товари подвійного призначення, а Москва у відповідь стає більш готовою ділитися технологіями та знаннями, які раніше намагалася захищати. За підрахунками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, Росія та Китай з 2003 року по квітень 2026 року взяли участь щонайменше у 119 спільних військових навчаннях.
Їхня географія поширилася від Східної Азії та Центральної Азії до Середземного моря, Арктики та вод поблизу Аляски.
