До українського полону потрапили громадяни 51 держави, які брали участь у війні на боці російської армії. Ці дані показують масштаб залучення Москвою іноземців до бойових дій проти України. Про це у вівторок, 4 серпня, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Омбудсмен не назвав точну кількість іноземних громадян, які перебувають в українському полоні, і не опублікував повний перелік країн, громадянство яких вони мають. При цьому наявність серед полонених громадян певної держави не означає офіційної участі цієї країни у війні. Йдеться про окремих іноземців, які служили в російських підрозділах і були захоплені українськими військовими.
Наприкінці квітня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляв, що в українському полоні перебували громадяни 48 країн. Їх кількість вимірювалася сотнями, а не десятками. Найбільшу кількість полонених іноземців тоді становили громадяни Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.
Таким чином, за кілька місяців географія іноземних громадян, які потрапили в полон під час боїв на боці Росії, розширилася ще мінімум на три країни. За даними, представленими Координаційним штабом у квітні, Україна ідентифікувала понад 28 тисяч іноземців, які приєдналися до російської армії для участі у війні. У складі російських сил були виявлені представники 136 країн, а підтверджена кількість загиблих іноземців перевищувала 5,1 тисячі осіб.
Українська влада заявляє, що Росія використовує різні способи залучення іноземців. Деякі з них свідомо підписують контракти з російською армією, тоді як інших можуть вербувати обманом або примусом, обіцяючи роботу, російське громадянство або високі виплати. У липні представники іноземних дипломатичних місій відвідали місце утримання військовополонених в Україні.
Міністерство закордонних справ повідомляло, що дипломатам показали умови утримання громадян інших держав, яких Росія втягнула у війну шляхом обману або примусу. Україна закликає уряди інших країн виявляти та блокувати російські схеми вербування. У Міністерстві закордонних справ підкреслювали, що участь громадян іноземних держав у складі російських сил вторгнення тягне за собою для них юридичні наслідки.
Обставини зарахування кожного іноземця на службу до російської армії можуть відрізнятися. Їх громадянство, роль у бойових діях і можлива причетність до злочинів встановлюються українськими правоохоронними органами індивідуально.
