Масований ракетний удар російських військ по Києву в ніч на 19 липня зачепив міжнародні дипломатичні об'єкти. Вибухова хвиля пошкодила адміністративну будівлю посольства Азербайджану. Інцидент стався лише за два тижні після того, як Баку офіційно викликав російського посла і висловив жорсткий протест через атаки на свої активи в Україні.
За даними державного інформаційного агентства АЗЕРТАДЖ, одна з російських ракет впала за 200–250 метрів від дипломатичної місії, розташованої навпроти станції метро «Лук'янівська». Співробітники представництва фізично не постраждали, однак будівлі завдано матеріальних збитків. Що відомо про наслідки удару: Збитки посольству: У будівлі дипмісії вибито вікна, зруйновано віконні конструкції, на стелях внутрішніх приміщень утворилися тріщини.
Епіцентр вибуху: Ракета розірвалася в районі метро «Лук'янівська», сильно пошкодивши наземний вестибюль станції (поїзди тимчасово проходили її без зупинки). Жертви в столиці: За даними влади Києва, в результаті нічної атаки одна людина загинула, 15 отримали поранення (троє з них госпіталізовані у важкому стані). Геополітичний підтекст: проігнорований протест БакуПошкодження посольства вибуховою хвилею — не перший подібний інцидент за час повномасштабної війни, однак зараз він має загострений дипломатичний контекст.
Усього за два тижні до цієї атаки, 6 липня, Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало посла РФ у Баку Михайла Євдокимова. Російському дипломату вручили офіційну ноту протесту. Приводом став прямий удар по автозаправній станції державної нафтової компанії SOCAR у Миколаївській області.
Під час тієї ж зустрічі азербайджанські дипломати окремо нагадали Москві про попередні факти пошкодження свого посольства в Києві та почесного консульства в Харкові. Баку офіційно закликав Росію провести розслідування, дати пояснення та дотримуватися Віденської конвенції, що гарантує захист дипломатичних представництв. Нічний удар за 200 метрів від посольства демонструє, що ризики для міжнародних місій в українській столиці залишаються критично високими, незалежно від дипломатичних попереджень.
Що буде даліСам факт пошкодження будівлі від близького розриву ракети поки не означає, що саме посольство було прямою ціллю удару. Однак згідно з міжнародним правом, відповідальність за безпеку дипмісій у зоні бойових дій лягає на атакуючу сторону. Найближчим часом фахівці проведуть детальне обстеження будівлі для оцінки повного масштабу руйнувань.
Очікується, що цей інцидент може спровокувати нову, ще більш жорстку офіційну реакцію влади Азербайджану, що додасть напруги у дипломатичні відносини між Баку та Москвою. За матеріалами: АЗЕРТАДЖ, Міністерство закордонних справ Азербайджану, офіційний портал Києва.
