Колона з малійським військовими та бійцями російського Africa Corps потрапила під атаку на півночі Малі. За даними джерел Reuters, у ній могли перебувати понад 200 російських бійців і понад 100 малійських солдатів. На півночі Малі у четвер, 9 липня, атакували колону, в якій перебували військовослужбовці армії Малі та бійці російського воєнізованого формування Africa Corps.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на трьох джерел у сфері безпеки та представника збройного угруповання. Одне з джерел заявило, що колона перевозила понад 200 російських бійців і понад 100 малійських військових. За його словами, схожа атака на іншу військову колону, що рухалася на північ, відбулася раніше цього тижня.
Колона прямувала до північного міста Анефіс, де тривають бої після масштабних атак на армійські позиції в Малі 4 липня. Тоді удари по позиціях сил безпеки завдали пов'язана з «Аль-Каїдою» угруповання JNIM та туарегський Фронт визволення Азавада. Відповідальність за нову атаку взяв на себе представник Фронту визволення Азавада.
При цьому поки неясно, чи брало участь у нападі угруповання JNIM. Представник армії Малі не відповів на запит Reuters про коментар. За словами трьох джерел агентства, під час боїв підтримку з повітря надавав Нігер — сусідня країна та союзник Малі.
Військові Нігеру також не були доступні для коментаря. Africa Corps підтримує військову хунту Малі у боротьбі з повстанськими та ісламістськими угрупованнями, які діють у країні з 2012 року. Це російське формування фактично стало продовженням присутності російських найманців в Африці після переформатування структур, пов'язаних з ПВК «Вагнер».
Ситуація на півночі Малі загострилася після того, як JNIM та Фронт визволення Азавада почали діяти спільно проти малійської хунти та її російських союзників. У квітні ці сили провели резонансну скоординовану операцію, в ході якої було атаковано аеропорт у столиці Бамако та загинув міністр оборони Малі. Для Росії атаки на її бійців у Малі означають зростання ризиків для африканського напрямку, який Москва використовує для розширення політичного та військового впливу.
Для України такі епізоди важливі як показник того, що російські військові ресурси та проксі-структури зазнають втрат не лише на українському фронті, а й в інших зонах, де Кремль підтримує союзні режими.
