Тегеран заявляє, що хоче сам визначати тимчасові маршрути для суден у Ормузькій протоці. Це підвищує ставки перед новим раундом переговорів зі США щодо остаточного припинення війни. Іран посилює риторику навколо контролю над Ормузькою протокою – одним із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив державному телебаченню, що Тегеран хоче домовитися з Оманом про спільний нагляд за судноплавством у протоці, але готовий діяти самостійно, якщо Маскат не підтримає такий підхід. За словами Гарібабаді, Іран попередив Оман, що інші країни "не мають права втручатися" у це питання. Він також заявив, що саме Тегеран визначатиме тимчасові транзитні маршрути для суден у протоці.
Позиція Ірану ускладнює переговори зі США. Вашингтон заявляв, що новий раунд контактів має пройти в Досі, а участь у них мають взяти спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Водночас Іран офіційно не підтвердив пряму зустріч з американською стороною, хоча визнав, що його представники перебуватимуть у Досі для обговорення виконання проміжної угоди через катарських посередників.
Проміжна домовленість, укладена раніше у червні, передбачала, що Іран протягом 60 днів не стягуватиме плату за проходження суден. Однак вона залишила відкритим питання, чи може Тегеран у майбутньому вимагати інші платежі або сервісні збори за навігацію. США наполягають, що будь-які збори за прохід Ормузькою протокою є неприйнятними.
Держсекретар США Марко Рубіо минулого тижня заявляв у Бахрейні, що свобода судноплавства в протоці не повинна залежати від мит, зборів або додаткових платежів. Оман намагається запропонувати юридично прийнятну модель управління протокою, яка не виглядала б як заборонений міжнародним правом збір за сам факт проходу. Йдеться про можливі платежі за конкретні навігаційні послуги, але не про класичні мита за транзит.
Для світового ринку головний ризик – не лише фізичне закриття Ормузу, а й перехід до режиму, в якому судноплавство залежатиме від політичних дозволів, маршрутів і додаткових умов. Через Ормузьку протоку до війни проходила значна частина світових морських поставок нафти, тому будь-яка нестабільність навколо маршруту швидко впливає на ціни, страхування танкерів і рішення трейдерів. Для України ця тема важлива через вплив нафтових цін на пальне, логістику, інфляційні очікування та витрати бізнесу.
Якщо Іран закріпить за собою право контролювати маршрути або навігаційні умови в Ормузі, ризикова премія на нафтовому ринку може залишатися підвищеною навіть після формального відновлення переговорів. За матеріалами: Bloomberg, The Guardian, The Wall Street Journal
