Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон відкинув припущення про те, що Росія може планувати напад на країну-члена НАТО. Про це він заявив у вівторок, 7 липня, в інтерв'ю Bloomberg на полях саміту альянсу в Анкарі. За словами Крістерссона, Москва «дуже добре усвідомлює», що атака на державу НАТО стала б вкрай поганою ідеєю.
Він підкреслив, що Стокгольм не бачить ознак підготовки Росії до такого сценарію. При цьому шведський прем'єр не став знижувати оцінку загрози з боку РФ загалом. Він зазначив, що замість ознак прямого військового нападу союзники бачать «чимало ознак» гібридних загроз і дій.
У цьому контексті Крістерссон згадав пошкодження підводних кабелів і безрозсудні дії суден російського «тіньового флоту». Окремо прем'єр Швеції пов'язав ситуацію з російськими ударами по українських містах. За його словами, такі атаки дають союзникам вагому підставу надати Україні більше засобів протиповітряної оборони, щоб вона могла захищатися від російських ракет і дронів.
Крістерссон також заявив, що Росія повинна отримати чіткий сигнал: час не працює на її боці. Для України це важливо, оскільки Швеція залишається одним з активних прихильників військової допомоги Києву і розглядає підтримку української оборони як частину спільної безпеки Європи. Заява пролунала на тлі саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють оборонні витрати, підтримку України і зміцнення європейського компонента альянсу.
Швеція бере участь у такому саміті вже як повноцінний член НАТО: країна відмовилася від тривалої політики військового неприєднання після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Для Стокгольма російська загроза має не тільки військовий, але й інфраструктурний вимір. Балтійський регіон в останні роки став однією з ключових зон напруги між Росією та НАТО: союзники посилюють захист морської інфраструктури, стежать за активністю російського флоту та обговорюють ризики диверсій проти кабелів, трубопроводів і логістичних маршрутів.
Економічний контекст для Швеції також посилюється за рахунок оборонної промисловості. У день саміту шведський уряд повідомив, що НАТО обрало літак Saab GlobalEye як нову систему дальнього радіолокаційного виявлення та управління. Альянс повинен розпочати переговори зі шведським виробником про закупівлю до десяти таких літаків.
Таким чином, позиція Крістерссона зводиться до двох сигналів: прямого нападу Росії на НАТО в Стокгольмі зараз не очікують, але загрозу з боку Москви вважають довгостроковою та багатошаровою. Для України це означає, що питання ППО та подальшої військової підтримки залишається частиною більш широкої стратегії стримування Росії в Європі. За матеріалами Bloomberg
