Правильна угода передбачає усунення лідерів ХАМАСу в обмін на виведення військ Ізраїля і визнання необхідності політичного врегулювання. Про це пише Bloomberg.
Переговори про припинення вогню в Газі ще не закінчилися, але Ізраїль почав наступ на Рафах. Переговори виявилися недобросовісними з боку всіх учасників.
Недобросовісність з боку Ізраїля проявилася в тому, що за кілька днів до останнього раунду мирних переговорів прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу так голосно наполягав на тому, що незалежно від того, що може статися в Каїрі, Армія оборони Ізраїля в якийсь момент увійде в Рафах. Це була відверта спроба приректи на невдачу зусилля, спрямовані на подолання розриву з ХАМАСом.
З боку ХАМАСу також була недобросовісність, оскільки голова його політбюро Ісмаїл Ганія недвозначно натякнув, що схвалений ним документ — це той самий документ, який вже прийняв Ізраїль. Це не відповідало дійсності. Те, на що ХАМАС погодився в понеділок 6 травня, було зустрічною пропозицією.
Нещодавно заборонений в Ізраїлі телеканал "Аль-Джазіра" опублікував те, що нібито є текстом пропозиції, на яку погодився Ганія. Його походження не було перевірено, але два елементи здаються правдивими й, на думку Bloomberg, лежать в основі того, чому ця війна виявляється такою смертоносною і такою важкою для завершення.
Перший полягає в тому, що ця пропозиція була очевидною спробою замаскувати прірву між двома непримиренними по суті позиціями. Ізраїль хоче повернути своїх заручників, не погоджуючись на припинення війни; це залишило б ХАМАС на місці в Газі, а отже — переможцем. ХАМАС, своєю чергою, обміняє заручників лише на остаточне виведення ізраїльських військ. Обидві вимоги неможливо задовольнити одночасно.
Передбачувана угода за посередництва офіційних осіб Єгипту, Катару і США складається з триетапного плану, в якому перша 42-денна фаза включає детальні процедури для початку відведення ізраїльських військ і часткового звільнення заручників. Дві інші фази, згідно з документом "Аль-Джазіри", передбачали перехід до "сталого спокою", коли всі заручники будуть обміняні на полонених і виведення ізраїльських військ з подальшою відбудовою і компенсацією. Угода мала бути гарантована Єгиптом, Катаром, США й Організацією Об'єднаних Націй.
Зрозуміло, що Ізраїль не купився на цей аргумент. Рішення військового кабінету відхилити останню пропозицію про припинення вогню від ХАМАСу було одноголосним, і плани ЦАХАЛу в Рафаху не змінилися. Але перш ніж відкидати цю відповідь як війну в чистому вигляді, слід розглянути те, чого не було в угоді, досягнутій за посередництва Ізраїля: будь-якої згадки про ХАМАС і його майбутнє.
Варто уважно прислухатися до того, що говорить ХАМАС, і в понеділок 6 травня керівник відділу міжнародних зв'язків угруповання Усама Хамдан дуже чітко дав зрозуміти три речі. Перша полягає в тому, що ХАМАС вважає свою терористичну операцію 7 жовтня і війну, яку вона спровокувала, величезним успіхом. ХАМАС зазначає, що ця операція зупинила процес нормалізації світового визнання Ізраїля як легітимної національної держави й перетворила палестинську справу на глобальну.
Другий момент, на якому неодноразово наголошував Хамдан, полягав у тому, що метою ХАМАСу є ліквідація Ізраїля, а не укладення миру з ним. І, нарешті, що організація не вважає припинення вогню перешкодою на шляху до досягнення цієї мети; він навіть розглядав відновлення Гази як засіб, що дає змогу звичайним палестинцям долучитися до боротьби.
"Ні та, ні інша сторона не має серйозних намірів вести переговори про припинення вогню, тому що жодна з них не бажає відмовитися від своїх військових цілей", — повідомляє видання.
