Адміністрація президента США Дональда Трампа 9 жовтня запровадила масштабні санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Обмеження поширюються на установу загалом і передбачають заборону фінансових операцій з нею. Вашингтон має намір суттєво обмежити можливості суду продовжувати свою діяльність.
Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, повідомляє The Guardian. За словами Рубіо, американська влада має намір заборонити транзакції з МКС, перекрити йому доступ до фінансових ресурсів і обмежити можливості вести судову діяльність щодо громадян США. Нові санкції значно ширші за попередні обмеження, які торкалися окремих суддів, прокурорів і співробітників Міжнародного кримінального суду.
Як повідомляє Financial Times, американським компаніям нададуть 180 днів для припинення співпраці з судом. Обмеження можуть зачепити фінансові розрахунки, технологічні послуги та інші операції, необхідні для роботи установи.«Або МКС припинить свої погрози, або ми покладемо край МКС», — заявив Рубіо, коментуючи рішення адміністрації. Держсекретар підкреслив, що Сполучені Штати не визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо американських громадян і не мають наміру допускати переслідування своїх військовослужбовців і посадових осіб.
Однією з основних причин конфлікту Вашингтона з судом стали ордери на арешт ізраїльських керівників, включаючи прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Американська влада також раніше виступала проти розслідування ймовірних воєнних злочинів військовослужбовців США в Афганістані. США не є учасником Римського статуту, на підставі якого діє Міжнародний кримінальний суд.
Однак МКС може здійснювати юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території держав — учасниць статуту, незалежно від громадянства підозрюваних. Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування і судового переслідування осіб, обвинувачуваних у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах і злочині агресії. Його юрисдикцію визнають 125 держав.
МКС засудив нові американські санкції, назвавши їх безпрецедентним втручанням у діяльність незалежної судової установи. У заяві суду йдеться, що обмеження спрямовані на перешкоджання міжнародному правосуддю і залякування співробітників та організацій, які співпрацюють з МКС. В установі підкреслили, що продовжать виконувати свій мандат незалежно від політичного тиску, і закликали держави — учасниці Римського статуту забезпечити умови для подальшої роботи суду.
Рішення Вашингтона також викликало занепокоєння європейських партнерів США. Європейські країни розглядають способи захисту МКС від наслідків американських обмежень, включаючи механізми, що дозволяють європейським організаціям продовжувати співпрацю з судом. Примітно, що нові санкції були оголошені через кілька годин після присудження Нобелівської премії миру за 2026 рік південноафриканській юристці Наванетем Піллей, яка з 2003 по 2008 рік працювала суддею Міжнародного кримінального суду.
Норвезький Нобелівський комітет відзначив її багаторічну діяльність зі зміцнення міжнародного права та притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності. При цьому підтверджень того, що рішення США про санкції безпосередньо пов'язане з присудженням премії, немає. Для України діяльність МКС має особливе значення.
Суд розслідує ймовірні воєнні злочини, скоєні під час російської агресії, і раніше видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки російських посадових осіб. З 1 січня 2025 року Україна офіційно є державою — учасницею Римського статуту. Таким чином, обмеження проти МКС зачіпають міжнародну судову установу, яка займається в тому числі розслідуванням злочинів, скоєних на українській території.
Конкретні наслідки нових санкцій для українських справ поки що не встановлені. За матеріалами: The Guardian, Financial Times, Міжнародний кримінальний суд, Норвезький Нобелівський комітет.
