Арабські країни Перської затоки та частина європейських лідерів вважають, що повноцінну мирну угоду між США та Іраном навряд чи вдасться укласти швидко, а тому чинне перемир'я потрібно продовжити як мінімум на шість місяців. Головна мета — негайно відкрити Ормузьку протоку і не допустити нового удару по світових ринках енергії та продовольства. Як повідомляє Bloomberg з посиланням на чиновників, обізнаних із закритими переговорами, у країнах регіону побоюються, що якщо поставки через Ормуз не відновляться вже найближчими тижнями, світ може зіткнутися з продовольчою кризою вже наступного місяця.
Додатковий ризик — подальше зростання цін на нафту: після цих повідомлень Brent додала близько 4,5% і піднялася вище 99 доларів за барель. Для країн Заліву питання має не лише політичний, а й прямий економічний характер. З початку війни Ормузька протока фактично залишається закритою, через що держави регіону не можуть експортувати в звичних обсягах нафту, зріджений газ, алюміній та добрива.
Саме тому більшість регіональних столиць виступають проти повернення до бойових дій і наполягають на дипломатичному сценарії. При цьому союзники США на Близькому Сході не пом'якшили своєї позиції щодо іранської ядерної програми. За даними Bloomberg, у країнах Заліву вважають, що Тегеран, як і раніше, прагне до створення ядерної зброї, попри удари США та Ізраїлю.
Як основу майбутньої угоди вони бачать заборону на збагачення урану та на наявність у Ірану далекобійних балістичних ракет. Переговори при цьому залишаються вкрай складними. Окрім статусу Ормузької протоки, спірними залишаються питання ядерної та ракетної програм Ірану, можливого пом'якшення санкцій і конфлікту в Лівані, де Ізраїль продовжує війну проти підтримуваної Тегераном «Хезболли».
Вашингтон і Тегеран поки обговорюють лише можливе двотижневе продовження нинішнього перемир'я, термін якого спливає у вівторок пізно ввечері за американським часом. Для України ця історія важлива насамперед через економіку. Будь-яка затяжка конфлікту навколо Ірану та Ормузу посилює тиск на світові ціни на нафту, логістику та добрива, а отже — впливає на вартість палива, інфляцію та загальну стійкість європейських економік, від яких залежить і фінансова підтримка Києва.
Джерело: Bloomberg
